Або Тбіліський, св.

Абó Тбіліський [Тбілелі; груз. აბო თბილელი, від араб. - батько] (757-758, Багдад - 6.01.786, Тбілісі), мч.; вшановується як небесний покровитель і захисник Тбілісі. За походженням араб, жив у Багдаді і займався виготовленням запашних мазей.

У 775 р. Абó Тбіліський прибув в Тбілісі, столицю Тбіліського емірату, підлеглого Арабському халіфату, у свиті правителя Картлі Нерсе, що повертався на батьківщину після трирічного перебування у в'язниці в результаті наклепницького доносу. Познайомившись з християнами, Абó Тбіліський вивчив грузинську мову і письмо, став вивчати Святе Письмо, вести аскетичний спосіб життя, відвідувати богослужіння і постійно шукав нагоди прийняти Хрещення в безпечному місці, так як боявся одноплемінників-арабів.

У 781 р. Абó Тбіліський разом з Нерсе, якого знову викликав халіф в Багдад, і який, щоб уникнути розправи, втік в Хазарію, покинув Тбілісі й в Хазарії, «прийнявши хрещення від рук пресвітерів, бо... в північній цій країні багато селищ і міст, які живуть безперешкодно у вірі Христовій» (Кекелідзе. С. 34).

Через деякий час Абó Тбіліський потрапив до Абхазії, де жила сім'я Нерсе (його мати була царицею-вдовою). Побачивши благочестя жителів Абхазького царства, Абó Тбіліський взяв на себе тримісячний подвиг мовчання і посту. Повернувшись в 782 р. до Тбілісі разом з Нерсе, Абó Тбіліський вже відкрито проповідував вчення Христа своїм одноплемінникам, за що в 785 р. був поміщений у в'язницю новим еміром. На суді він піддавався спокусі багатством і славою, але залишився твердим у вірі. На 10-й день, у свято Хрещення Господнього, Абó Тбіліський був обезголовлений у дворі емірських палат, а тіло його відвезли на громадське кладовище на скелястому березі на ріці Мткварі (суч. Кура) і, щоб уникнути можливих чуток про воскресіння мученика, тіло Абó Тбіліського спалили. Кістки і попіл були зашиті в шкуру вівці й кинуті в річку. Вночі над цим місцем зійшла яскрава зірка, а над водою «засяяло, як блискавка, стовпоподібне світло» (Кекелідзе. С. 57).