Ви є тут

Аджорнаменто

 Аджорнаменто (італ. aggiornamento – оновлення) –  термін, що означає пристосовування до актуальних умов; в Католицькій Церкві став широко застосовуватися під час понтифікату Папи Івана XXIII.

У мові Церкви часів II Ватиканського собору і після нього термін аджорнаменто є  синонімом термінам адаптація та акомодація. Обґрунтуванням необхідності аджорнаменто в Церкві є зміни, що відбувалися в ній протягом історії, але не зачіпають те, що не підлягає зміні, оскільки було встановлено Богом (таїнства, непорушний устрій Церкви, на відміну від її змінюваних структур).
Причина змін у Церкви полягає в прагненні найбільш досконалим чином виконувати своє призначення, досягаючи результату і відповідаючи вимогам часу; це бажання виражено в стародавньому вислові Ecclesia semper reformanda («Церква повинна постійно оновлюватися»). Окремі етапи церковних  реформ та оновлення Церкви завжди починалися на Вселенських соборах. Напр., IV Латеранський собор був скликаний propter reformationem universalis Ecclesiae (заради реформування Вселенської Церкви). Особливу роль в оновленні та реформуванні Церкви зіграв II Ватиканський собор

Переклад з catholic.ru