| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я
Акциденція (від лат. Accidere - опинятися, траплятися) - філософ. категорія, введена вперше Арістотелем для характеристики способу прояву субстанції речі: субстанція не дана в досвіді безпосередньо, тоді як А. спостерігається; субстанція не змінюється при взаємодії даної речі з іншими речами, тоді як А. має здатність мінятися. Схоласти, виділяючи з 10 арістотелівських категорій субстанцію, відносили інші 9 до А., а саме: якість, кількість, дію, відношення, тривалість, розташування у просторі та ін (див. Ф. Суарес, Disputationes metaphysicae 39). Всеціла реальність - це субстанції разом з їх А., через які субстанції знаходять повноту вираження і стають пізнаними. Буття субстанції корениться в ній самій, в той час як буття А. корениться тільки в субстанції.
Переклад з ecat.francis.ru