Ви є тут

Анна, пророчиця, (НЗ)

Анна Пророчиця – персонаж Нового Завіту, згадується у події Стрітення Господнього.

Анна, згідно зі свідченням євангелиста Луки, була благочестивою вдовою з Єрусалиму: «дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;» (Лк. 2:36).

Того дня, коли немовля Ісуса батьки принесли в Єрусалимський храм, щоб принести жертву за народженого первістка чоловічої статі, як це наказує юдейський закон (Вих. 12,12-15), в ньому була 84 річна Анна, «не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.» (Лк. 2:37).

Після того як Симеон Богоприємець виголосив благословення, Анна почала «прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.» (Лк. 2:38).

Анна Пророчиця відзначається Вселенською Церквою в лику праведних, її пам'ять вшановується (за юліанським календарем) 3 лютого (разом з Симеоном Богоприїмцем) і 28 серпня.

В іконописі, Анна зображується як «похилого віку жінка 84 років, єврейського типу, з сухорлявим лицем, в хітоні, полуфелоні, та  покривалом на голові».