| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я
Антоній Пєроцці (Антоніно) народився у Флоренції 1389 року.
До Ордену, з призначенням «у майбутній конвент у Ф'єзоле», в 1405 році його прийняв бл. Йоан Домінічі, який згідно з розпорядженням бл. Раймунда Капуанського займався в ті роки реформою домініканських монастирів. Новіціат пройшов в Кортоне, а для подальшої формації відправився у Ф'єзоле, де 1406 р. утворився новий центр реформи. Він став першим сином цього конвенту.
Свячення прийняв 1413 р. Вів суворий спосіб життя, відрізнявся мудрістю і знаннями, тому починаючи з 1418 р. безперервно керував братами як пріор в Кортоне, Ф'єзоле, Неаполі і Римі, де став також аудитором Св. Роти і відомим вчителем канонічного права.
1435 р. Косма Медічі на власні засоби побудував монастир св. Марка у Флоренції, і Антонін став його пріором (1436-1444 рр.). Було це того часу, коли бл.Фра Анджеліко створював в монастирі свої знамениті фрески і коли в ньому з’явилася перша в Європі публічна бібліотека. Монастир перетворився на центр гуманізму. 1437 р. Антоні став Генеральним Вікарієм реформованих монастирів (обсервантів) в Італії. Брав участь у Флорентійському Соборі 1438 року. Папа Євгеній IV цінував його мудрість, за яку його називали «Антоніном Порадником», і 1446 р. призначив його архиєпископом
Флоренції. Антонін був прекрасним пастирем: піклувався про бідних, особливо нікому не відомих, з думкою про яких заснував спільноту «Чеснот св. Мартіна».Сам він відмовився від всього, що мав. Був суворим, але помірним реформатором духовенства, пастирем, але, перш за все, проповідником. Написав багато робіт, з яких найважливішою є Summa moralis.
Помер 2 травня 1459 р. Папа Адріан IV зарахував його до лику святих 31 травня 1523 р.
Джерело: http://dominic.ua