Ви є тут

Авель

АВЕЛЬ (староєвр. hebel − подих, аккадське apilu − син) − другий син Адама і Єви, молодший брат Каїна. У біблійній розповіді (Бут. 4, 1-16) говориться про те, як брати принесли Богу жертви: Каїн, хлібороб, − плоди землі, а Авель, пастух, − кращих тварин зі свого стада. Через те, що Бог прийняв тільки жертву Авеля, Каїн убив свого брата.

Богословський зміст історії Каїна і Авеля полягає, насамперед, у наслідках первородного гріха, вчиненого Адамом і Євою. Вже найближчі нащадки прабатьків представляють дві протилежні моральні позиції, що визначають різне ставлення Бога до них. За інтерпретацією апостола Івана, Каїн скоїв вбивство, тому що "діла були його злі, а брата його праведні" (1 Ів. 3,12 ). Апостол Павло пояснював, що саме вірою "Авель приніс Богові жертву кращу, ніж Каїн" (Євр. 11, 4). Пролиту кров праведного Авеля, першого мученика (Мт. 23, 35; Лк. 11, 51 ), можна розглядати як прообраз досконалої відкупної жертви Ісуса Христа (Євр. 12, 24).

Амвросій Медіоланський бачив у чистій жертві Авеля прообраз Євхаристії (De incarnationis Domini sacramento 1, 4). Юстин Філософ розглядав Авеля як образ людини, що праведно приносить жертву (Dialogus ***** Tryphone Iudaeo 19, 3). Для св. Августина Авель − символ Церкви, переслідуваної світом і яку втішає Бог (De civitate Dei 15, 18, 2; 18, 51, 2). Жертва, принесена праведним Авелем, згадується у Римському каноні Святої Літургії разом з приношеннями Авраама і Мелхіседека.