Авіньйонський полон пап

Авіньйонський полон пап – період в історії папства з 1305 по 1377рр., протягом якого резиденція Папи Римського перебувала у Франції (з 1309р. – в Авіньйоні), а політика пап багато чому залежала від політики французьких королів. Термін «авіньйонський полон пап» в історичній  науці з'явився через аналогію з триваючим приблизно таким же період часу (бл. 70 років) старозавітнім  Вавилонським полоном.

Передумовою авіньйонського полону пап послужив конфлікт Папи Боніфація VIII з французьким королем Філіпом IV Красивим, який прагнув утвердити свою абсолютну владу, виражену у відомому вислові: «Quidquid placuit principi, legis habet vigorem» («те, що завгодно государю, має силу закону»), – і поставити її вище влади духовної всупереч принципу, сформульованому під час Григоріанської реформи, згідно з якою Римський Папа є главою християнського світу.

Конфлікт, що переріс у запеклу ідеологічну боротьбу, закінчився спробою замаху на Папу і його арештом, незабаром після чого Боніфацій VIII помер. Напруга протистояння французької  монархії та Апостольського Престолу дещо пом'якшала під час короткого понтифікату Бенедикта XI, а його наступник, француз Климент V, через заворушення в Церковній державі,  не приїхав до Риму, а вибрав для інтронізації Ліон і залишився у Франції; з 1309 він оселився в домініканському монастирі в Авіньйоні. Його наступники придбали земельну ділянку в місті й звели величний папський палац. Французи отримали домінуюче становище в Колегії кардиналів.

Тривале перебування пап в Авіньоні загрожувало втратою ними влади в Церковній державі. У 1353р. Інокентій VI направив до Італії кардинала Альборноса, який зумів відновити порядок у італійських володіннях Папи. Після цього стало можливим повернення Папи до Рима, до чого закликали не тільки багато політичних діячів, наприклад імператор Карл IV, а й такі святі подвижники, як Бригіта Шведська та Катерина Сієнська, а також поет Петрарка. Спроба повернутися до Риму, розпочата Урбаном V, виявилася безуспішною: під тиском французької партії кардиналів, а також завдяки несприятливому збігу політичних обставин він змушений був повернутися в Авіньйон. Тільки його наступнику Григорію XI в 1377р. вдалося здійснити повернення папської резиденції в Рим, що поклало кінець Авіньйонському полону пап, але стало початком Великої схизми (1378-1417рр.), коли частина кардиналів повернулися в Авіньйон і обрали антипапу  Климента VII.
 Авіньйонські Папи: Климент V (1305-14); Іван XXII (1314-34); Бенедикт XII (1334-42); Климент VI (1342-52); Інокентій VI (1352-62); Урбан V (1362-70).