Ви є тут

Бенедикт ІІ, папа римський, св.

Бенедикт ІІ († 8.05.685 р., Рим), св., Папа Римський (26 червня 684 р. – 8 травня 685 р.), римлянин. В юності став клириком і, пройшовши всі щаблі церковної єрархії, в сані пресвітера був обраний Папою Римським після смерті Папи Лева II († 683). Однак Бенедикт ІІ не відразу зайняв папський престіл і близько року (3 липня 683 р. – 26 червня 684 р.) чекав свого затвердження візантійським імператором, називаючись «electus Sanctae Sedis apostolicae» (обраний на святий апостольський престіл).

Згідно з «Liber pontificalis», на знак примирення Візантії та Риму після монофелітських суперечок Бенедикт також отримав від імператора Костянтина IV Погоната дозвіл обирати єпископа Риму без імператорського затвердження, але фактично це означало передачу функції затвердження Папи екзархові Равеннському, світському правителю візантійської територій в Італії. Також імператор відмовився від виплат, які він отримував з нагоди обрання Папи. Як і його попередник, Бенедикт ІІ сприяв визнанню на Заході та особливо в Іспанії (на Толедських Соборах 684 р. і 688 р.) канонів Вселенського VI Собору (680–681), що засудили єресь монофелітства. На 7-й сесії Собору (7 березня 681 р.) були засуджені, позбавлені влади і відіслані до Риму на суд Папи монофеліти Патріарх Антіохійський Макарій I і його прихильники. Бенедикт ІІ розподілив їх по різних монастирях, а двох переконав зректися єресі. Також Папа безуспішно намагався домогтися повернення Вільфріда, єпископа Йоркського, на його кафедру, від якої його усунули в результаті конфлікту з Архиєпископом Кентерберійським Теодором.

При Бенедикті ІІ відреставрували собор св. Петра і кілька інших римських церков. Бенедикта ІІ поховали в соборі св. Петра. За свідченням сучасників, він був людиною смиренною, благочестивою, доброчесною і м'якою, виявляв особливу турботу про бідне населення Риму.