Ви є тут

Чин Христа

Чин Христа (лат. Militia Domini Nostri Jesu Christi, порт. Ordern Militär de Cristo) - лицарський орден, засн. 14.08.1318 порт.королем Діонісієм I. 15.03.1319 Папа Іван XXII буллою Ad еа ex quibus затвердив існування Ч.Х. (що прийняв статут Ордену лицарів Калатрави) і передав йому порт, володіння та ін. майно скасованого в 1312 Чину тамплієрів. Лицарі Ч.Х. носили облачення білого кольору із зображенням червоного хреста (підкреслюючи цим спадкоємність по відношенню до тамплієрів). Спочатку Ч.Х. перебував у юрисдикції абатства цистерціанців в Алькобака. Гол. резиденція чину розташовувалася у фортеці Кастро-Марін, а пізніше була переведена в Томар (бл. Сантарен).

У XIV -XV ст. Ч.Х. відігравав важливу роль у рел.політ. і економ. житті Португалії, оскільки його члени брали участь не тільки в Реконкісті, але і в колоніальних експедиціях  Визначну роль у діяльності Ч.Х. в ту епоху зіграв, ставши в 1420 його світським правителем, порт. принц Генріх Мореплавець.

Спочатку лицарі Ч.Х. приносили монаш. обіти, але у зв'язку з багаточисл. походами з часом чин все більше набирав світський характер і ставав ін-том порт. корони. У 1492 Папа Олександр VI звільнив лицарів Ч.Х. від монаш. обітів, однак цей дозвіл не поширювався на священиків і братів-ченців, що жили в монастирях. При порт. королі Мануелі I (з 1484 - правитель чину, а з 1516 - його вел. магістр) Ч.Х. отримав особливо потужний розвиток і до 1521 налічував 454 командорства в Португалії та її колоніях.

У 1522 фактично утворилися дві гілки Ч.Х. : монаш. чин, який підпорядковувався Папі Римському, і лицарський чин в підпорядкуванні порт. королю. У 1551 Папа Юлій III затвердив за порт. короною титул постійного правителя всіх лицарських чинів (у т.ч. Ч.Х. ) у Португалії.

У 1789 лицарський Ч.Х. піддався секуляризації. Монаш. спільнота Ч.Х. в Томарі проіснувала до 1834. У 1905 Папа Пій X заснував пов'язаний з традицією Ч.Х. Папський орден Христа як найвищу нагороду Св. Престолу, якої сьогодні можуть бути удостоєні тільки катол. правителі держав за особливі заслуги перед Церквою.