Ви є тут

Джон Фішер, св.

Народився у 1469 році в Беверлі, помер 22 червня 1535 року в Лондоні. Святий Католицької Церкви, кардинал, єпископ Рочестера, мученик.

Освіту здобував у Кембриджі, у 1491 році здобув ступінь магістра вільних мистецтв. У 1491-1494 роках був вікарієм в Норсхалертоні, потім виконував функції канцлера університету в Кембриджі.

У 1497 році став сповідником матері короля Генріка VII. Також опікувався колегією в Кембриджі, яку вона заснувала. У цьому закладі впровадив грецьку і староєврейську мови до плану навчання. Запросив до викладання Еразма з Нотердаму як професора теології і греки. У 1504 році став єпископом Рочестера. Цю гідність поєднував з становищем вихователя наступника трону, майбутнього Генріка VIII. Святий Джон посвячувався добру своєї єпархії і університету.

Від 1527 року святий активно протистояв процесу розлучення короля з Катериною Арагонською, а також намаганням короля втручатись у церковні справи. На противагу іншим єпископам королівства, Джон відмовився скласти присягу, яка зобов’язувала поважати закон, який гарантував потомству Генріка і Анни сукцесію трону. За цю відмову його ув’язнили в Тауері в квітні 1534 року. Наступного року Папа Павло ІІІ призначив Джона Фішера кардиналом пресвітером з титулом Сан Вітале. У відповідь на це Генрік VIII засудив Джона до повішення. За пів години перед виконання вироку святий востаннє відкрив Новий Завіт. Його увагу привернули такі слова з Євангелія від Івана: «А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого - Ісуса Христа. Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання. Тепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!» (Ів.17,3-5). Закривши книгу, Джон сказав: «Цієї  науки вистачить, щоб витримати решту мого життя».

Беатифікований 29 вересня 1886 року Папою Левом ХІІІ, канонізований 1935 року Пієм ХІ.

Покровитель юристів.