Джозеф Туан Ван-Тран, св.

Джозеф Туан Ван-Тран (1825-1859) народився у Діен-Намі, що зараз є частиною єпархії Буйчу. Займався землеробством, фермерством та вирощував рис. Життя його сім’ї було дуже важким, однак вони були відданими християнами і кожного дня брали участь у Службі Божій та молились вервицю вранці і ввечері.

Джозеф був доброю, ніжною, покірною людиною, сповнений любові. Він завжди був близьким до хворих, допомагав ближнім та пристарілим. Усі вважали його сім’ю зразком для наслідування.

Проте в Джозефа були й вороги, які прагнули відібрати в нього землі. Вони хотіли доповісти місцевій владі про його християнську діяльність. Влада, на яку Джозеф не зважав, прагнула усунути місцевих священиків та іноземних місіонерів. Ув’язнивши Джозефа, представники влади намагались примусити його зректися віри. Хоча спочатку до нього ставились досить лояльно, та коли Джозеф відмовився наступити на хрест, ставлення до нього різко змінилось – його почали бити і шмагати батогами. Та Джозеф і надалі тримався своєї і віри і відмовився розповісти про те, де перебувають місцеві священнослужителі.

Зрештою місцева влада вирішила стратити Джозефа, вони неодноразово демонстрували йому страту інших християн. 7 січня 1862 року йому відтяли голову. Тіло Джозефа підібрали небайдужі і передали його сім’ї, щоб вони змогли поховати його по-християнськи.

Папа Пій ХІІ беатифікував Джозефа 29 квітня 1951 року, а Папа Іван Павло ІІ канонізував 19 червня 1988 року.