Ефіопська Католицька Церква

Ефіопська Католицька Церква – одна зі Східно-Католицьких Церков, що дотримуються ефіопського обряду, що походить від Олександрійської літургійної традиції. Виникла в результаті укладення унії з Римом частини Ефіопської Православної Церкви. Прихильники проживають головним чином в Ефіопії та Еритреї.

Історія

Католицькі місіонери проповідували в Ефіопії з XIV століття. У 1439 році Папа Євгеній IV звертався до імператора Ефіопії із закликом укласти унію, однак, пропозицію відкинули. Зміцнення військово-політичних зв'язків між Ефіопією і Європою відбулося в XVI столітті, коли християнська Ефіопія насилу стримувала атаки мусульман. Португальські війська допомогли Ефіопії 1543 року розбити мусульманську армію.

У XVII столітті активізувалися спроби укладення унії, головну роль при цьому мали прибулі до Ефіопії єзуїти. Спроби увінчалися успіхом 1622 року, коли імператор Сісіньо уклав з Римом договір, згідно з яким Ефіопська Православна Церква входила в літургійне спілкування з Римом, стаючи таким чином однією зі Східно-Католицьких Церков. Папа Григорій XV призначив для Церкви патріарха – португальця Альфонсо Мендеша.

Вибір виявився вкрай невдалим. Мендеш прибув до Ефіопії 1626 року. Він намагався латинізувати Літургію і церковний статут, а імператор насильно вводив нові порядки, невдоволення народу придушувалося силою. Після загибелі Сісіньо 1632 року його наступник Василь розірвав унію, частину місіонерів стратив і вигнав католиків з країни.

Наступна спроба встановити зв'язок між Латинською і Ефіопською Церквами відбулася аж 1839 року, коли в країні почали працювати місії лазаристів і капуцинів, 1849 року організували апостольський вікаріат. Першим апостольським вікарієм Ефіопії став святий Юстин де Якобіс, лазарист, який зумів частково переломити вороже ставлення місцевого населення до католиків своєю благодійною діяльністю і твердою підтримкою ефіопського обряду. Остаточний дозвіл на вільну діяльність католиків у країні отримали аж 1889 року. У цей же період під контроль італійців перейшла Еритрея, де різко активізувалася католицька місія, в результаті чого кількість католиків ефіопського обряду зросла.

Після закінчення ІІ світової війни Еритрея була приєднана до Ефіопії. У 1961 році заснували постійні структури Ефіопської Католицької Церкви. Було створено митрополію в Аддіс-Абебі та суфраганні єпархії в Асмері та Адді-грата. У 1993 році Еритрея знову стала незалежною, потім були засновані ще дві єпархії в цій країні.

Структура

Ефіопська Католицька Церква має статус митрополії. Резиденція Архиєпископа-Митрополита розташовується в Аддіс-Абебі. Суфраганними стосовно Митрополії є єпархії Асмери, Адді-Грата, Барента і Керен. Кафедральний собор Митрополії – собор Різдва Пресвятої Діви Марії в Аддіс-Абебі. З 1991 року Церкву очолює Архиєпископ-Митрополит Берхане Сурафі, що належить до ордена лазаристів.

Згідно з даними Annuario Pontificio за 2010 рік число прихильників церкви становить 229 500 чоловік. Церква нараховує 7 єпископів, 207 парафій, 587 священиків, близько 2300 вірних.

Літургія ведеться, як і в Ефіопської православної церкви, мовою гєез.

зображення: святий Фрументій, перший єпископ ефіопської церкви