Филип, апостол

Святий Филип належав до 12 Христових апостолів. Народився в Витсаїді, Галилея, і можливо був учнем святого Івана Хрестителя. Згадується як один з апостолів в Мт.10,3, Мк.3,18, Лк.6,14, і Діян.1,13. Поза списком апостолів згадується тільки в Євангелії від Івана. «Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.» А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса Йосифового сина, з Назарету.» (Ін.1,43-45). У нього є дар задавати питання тоді, коли інші бояться, і він справляє враження людини скрупульозної.

Ісус сам покликав Филипа (Ін.1,43-48) наступного дня після покликання святого Петра та Андрія. Филип продовжив справу Ісуса, привівши до Нього Натанаїла  (Варфоломія), показуючи нам приклад, як це треба робити: «Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»» (Ін.1,46)

Филип бачив чудо помноження хлібів (Ін.6,1-15), брав участь у розмові з Господом (Ін. 6,5-7), і був тим апостолом, який познайомив еллінів з Ісусом (Ів.12,21). Незадовго до розп'яття Ісус відповів Филипу на його прохання показати їм Отця (Ів. 14,8), і більше він в Новому Завіті не згадується, окрім перерахування його серед апостолів, що чекають появи Святого Духа у світлиці (Дії 1,13 ).

Згідно з традицією, він проповідував в Греції і був розп'ятий вниз головою в Ієраполі, Фрігія (Hierapolis, Phrygia), при імператорі Доміціані, в 80 році. Приписувані йому рештки були перенесені в Рим і поміщені в базиліку Дванадцяти апостолів, яка раніше носила імена святих Филипа і Якова. Існують свідчення, що Филип вигнав дракона з храму Марса за допомогою хреста. Деякі пізніші розповіді говорять про роль його дочок у житті ранньої Церкви, але багато з цих легенд плутають його з Филипом Дияконом (Дії 21,8).