Хорватська Греко-Католицька Церква

Хорватська Греко-Католицька Церква (Хорватська Візантійська Католицька Церква, єпархія Крижевці) – одна зі Східно-Католицьких Церков, що дотримуються візантійського обряду, тобто належить до греко-католицьких церков. Історично віруючі Хорватської Греко-Католицької Церкви належали до Крижевської єпархії з центром у місті Крижевці (Хорватія). У 2002 році з Крижевської єпархії виокремили Апостольський екзархат Сербії і Чорногорії.

Історія

Перші греко-католицькі парафії на території Хорватії почали з'являтися в кін. XVI – поч. XVII століть. Вони складалися з сербів, які втікали від турецького ярма на територію Габсбурзької імперії, що навернулися в католицизм, але зберегли візантійський обряд богослужіння. Згодом етнічний склад греко-католицьких громад став більш різноманітним: хорвати, серби, а також мігрували з Карпат на Балкани русини і українці.

У 1611 році був призначений підлеглий латинському єпископу Загреба вікарій для греко-католиків Хорватії, чия резиденція була в монастирі Марча, поруч з Іванич- Градом (на південний схід від Загреба). У 1777 році Папа Пій VI заснував Крижевцьку греко-католицьку єпархію. Зважаючи на напружені взаємини хорватських греко-католиків з латинським клиром, спочатку крижевцький єпископ став суффраганом примаса Угорщини, лише 1853 року його перепідпорядкували загребському Архиєпископу.

Після закінчення Першої світової війни і виникнення Югославії юрисдикція єпархії Крижевців була поширена на територію всієї країни. Після ліквідації 1924 року апостольського екзархату для греко-католиків Македонії, македонські громади візантійського обряду також увійшли до Крижевцької єпархії. З цього моменту і до кінця XX століття єпархія об'єднувала греко-католиків п'яти різних етнічних груп – хорватів і сербів; русинів, що переїхали в XVIII ст. з Карпат (головним чином з Словаччини); українців, які емігрували з Галичини; македонських греко-католиків, а також невелику кількість румунів в югославському Банаті.

Після розпаду Югославії і появи на її території нових незалежних держав структура Крижевцької єпархії була реорганізована. У 2001 році відтворили окрему Македонську Греко-Католицьку Церква, а 2002 року організовали незалежний апостольський екзархат Сербії і Чорногорії, який, однак, вважається асоційованим з єпархією Крижевців. Центр екзархату є в селищі Рускі Керестур у Воєводині. Єпархія нині об'єднує лише парафії на території Хорватії і кілька парафій еміграції (головним чином у США).

Сучасний стан

За даними Annuario Pontificio за 2007 рік, у Крижевцькій єпархії 37 парафій, 28 священиків і 21,5 тисяча віруючих; екзархат Сербії і Чорногорії налічує 21 парафію, 19 священиків і трохи менше 23 тисяч віруючих. Крижевцьку єпархію з 1983 року очолює єпископ Славомир Мікловш, з 2009 — єпископ Нікола Кекіч.  Апостольським екзархатом Сербії і Чорногорії з 2002 року керує єпископ Дьюра Джурджар.

переклад з "Каолическая энциклопедия"