| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я
Святий Єфрем Сирійський народився у місті Нисибії у Сирії. Був учнем нисибійського єпископа св. Якова, з яким побував у 325 році на Вселенському Соборі в Нікеї. Пізніше Єфрем поселився у печері серед скель міста Едесси, де вів надзвичайно суворе життя. Він не був затворником, а займався всіма церковними справами в Едессі і мав дуже великий вплив на людей. У 373 році Єфрем закінчив своє богоугодне життя, хоч є відомості, що він помер 379 року. Його святі мощі спочивають у церкві в Едессі. Папа Венедикт XV у 1920 році проголосив св. Єфрема Учителем Церкви.
Св. Єфрем був великим проповідником, марійським поетом, пояснювачем Святого Письма й відважним оборонцем Христової віри. Його молитву "Господи і Владико життя мого" у нашій Церкві відмовляють з поклонами на богослуженнях у часі Великого посту.
Джерело: http://ugcc.org.ua