Євгенія, муч.св.

Преподобномучениця Євгенія, родом римлянка, жила в Олександрії, куди її батька, Филипа, імператор Коммод (180–192) призначив намісником Єгипту. Євгенія здобула добру освіту і вирізнялася доброю вдачею і красою. Багато вельможних юнаків домагалися її руки, але одружуватися вона не хотіла. Після того, як Євгенія прочитала Послання апостола Павла, вона всією душею навернулася до християнства і таємно від батьків, у супроводі своїх двох рабів, Прота і Гіацинта, переодягнувшись у чоловічий одяг, пішла в чоловічий монастир. Там вона зі своїми рабами і супутниками прийняла Хрещення від єпископа Елія, який побачив її у видінні, і єпископ благословив її піти в монастир в образі монаха Євгенія.

Свята Євгена мала дар зцілення. Одного разу до неї за допомогою звернулася багата молода вдова Меланія. Побачивши юного ченця, ця жінка запалала нечистою пристрастю, але коли була відкинута, то вигадала наклеп про спробу насильства. Свята Євгенія постала на суді перед правителем Єгипту, тобто перед своїм батьком, і була змушена відкрити свою таємницю. Її рідні зраділи, бо знайшли ту, яку довго оплакували. Через деякий час всі вони прийняли Хрещення.

Після цього Филипа, за доносом поган, вигнали з посади правителя. Але олександрійські християни обрали його своїм єпископом. Новий правитель, побоюючись народного гніву, не став відкрито страчувати Филипа, а підіслав убивць. Під час молитви на самоті на єпископа напали розбійники і тяжко поранили його, від ран він через три дні помер мученицькою смертю. Після смерті Филипа його дружина Клавдія з дочкою Євгенією і слугами виїхала у свій маєток на околицях Риму. Там Євгенія продовжувала жити монашим життям. Вона привела до Христа багатьох дівчат, а Клавдія облаштувала свій будинок для потреб прочан і служила вдовам. Після декількох спокійних років імператор Галлієн (260–268) знову почав гоніння на християн, і багато з них знайшли притулок у святих Клавдії та Євгенії.

У той час осиротіла молода римлянка із царського роду, Василла, почувши про християн і про святу Євгенію, захотіла зустрітися зі святою і написала їй листа. У відповідь свята Євгенія прислала своїх друзів і сподвижників, Прота і Гіацинта, які проповідували для  Василли, і вона прийняла святе Хрещення. Служниця Василли розповіла її нареченому Помпею, що його наречена стала християнкою, і Помпей поскаржився імператорові на християн, що проповідують безшлюбність. Коли про це спитали Василлу, то вона відмовилася брати шлюб з Помпеєм, і за це її закололи мечем.

Святих Прота і Якинфа потягли до ідольського храму для принесення жертви, але лише вони увійшли, ідол впав і розбився. Святим мученикам Проту і Гіацинту відрубали голови. Тоді у храм Діани насильно привели святу Євгенію, але не встигла вона ще переступити поріг, як усе капище разом з ідолом зруйнувалося. Святу мученицю кинули в Тібр з каменем на шиї, але камінь випав, і вона залишилася неушкоджена.

Неушкодженою залишалася вона і в вогні. Тоді її кинули в рів, де вона перебувала 10 днів. У цей час їй з'явився Сам Спаситель і сповістив їй, що вона увійде в Царство Небесне в день Різдва Христового. Коли 262 року настало це свято, кат вбив Євгенію мечем. Незабаром прийняла мученицький вінець і свята Клавдія, яку донька, свята Євгенія попередила про день її смерті.