Іларіон з Гази, св.

З історії відомо, що після великих гонінь християн в Єгипті поширилось пустельництво. З часом деякі пустельники сформували монаші спільноти. За порівняно короткий час цей вид богопосвяченого життя поширився й на сусідні місцевості, зокрема на Палестину та Сирію. Серед палестинських монаших сподвижників, чий спомин за церковним календарем відзначається 21 жовтня, є св. Іларіон з Гази.

Він народився близько 291 року, у селі Таба, недалеко палестинського міста Газа. Його батьки не були християнами. Щоб забезпечити найкращу освіту своєму синові, відправили його до Олександрії, яка потім стала важливим центром елліністичної науки. В Олександрії Іларіон навернувся і прийняв християнство. Там він почув про пустельників. Він прожив два місяці поблизу св. Антона. Тоді св. Іларіонові було близько 16 років.

Тим часом його батьки померли. Іларіон повернувся додому, роздав своє майно бідним і став пустельником. Він присвятив себе молитві та покаянню, щоб так подолати усілякі спокуси.

Близько 329 р. біля Іларіона почали збиратися його послідовники, які сформували першу палестинську монашу громаду. Проповідь Іларіона супроводжували чисельні зцілення хворих і вигнання бісів, до нього приходило щораз більше людей. Після декількох років такого життя, спраглий тиші і самотності, він вирішив повернутися до життя пустельника. Він деякий час жив у Єгипті, потім у Лівії, потім переїхав до Сицилії, а останні п’ять років свого життя провів на Кіпрі, де до нього навідувався вірний учень Хесицій.

Іларіон помер близько 371 року, у віці 80-ти років. Хесицій таємно перевіз його тіло до Гази.

Вшанування св. Іларіона швидко поширилося по всьому християнському Сході, завдячуючи біографії, яку написав 20 років після його смерті св. Єронім, який тоді жив у Палестині. Її переклали на грецьку, вірменську і коптську мови.

Християнський Захід почав вшановувати св. Іларіона Самітника у 8 столітті, коли св. Беда включив його до своїї мартирологів. Особливо цього святого шанують у французькому місті Дуравіт, куди перенесли його мощі за часів Карла Великого.