Іларій, папа, св.

Святи́й Іларій (лат. Hilarius; †28 лютого 468), сорок шостий папа Римський (19 листопада 461—28 лютого 468), народився на Сардинії в Італії та був сином Кріспіна. Під час його понтифікату Римом правив германський вождь Ріцімер, який дозволив поширення аріанства. Іларій боровся з напливом до Риму різних сект, зміцнював церковну структуру. Побудував базиліку Святого Лаврентія.

Він походив із Сардинії і був при Леві I римським архидияконом. У 449 р. був відправлений Папою як легат на так званий "розбійницький" собор в Ефесі. Він був скликаний імператором Феодосієм II. Там із застосуванням сили монофізит (який заперечував 2 природи Христа) Євтихій був оголошений правовірним, а патріарх Константинопольський Фабіан разом з деякими іншими був позбавлений сану і відправлений на заслання.

Іларій змушений був теж рятуватися втечею.

19.11.461 р. його обрали Папою. Його служіння було стриманним, але цілеспрямованим лінії свого попередника.Після розграбування Риму вандалами за Гейзеріха  (455 р.) він робив багаті пожертви храмам і монастирям за рахунок коштів, одержаних  від своїх маєтків. Помер 29.2.468 р. Його могила знаходиться у Сан Лоренцо, fuori le mura (поза стіною).