Ви є тут

Ірина, св.,муч.

Свята Ірина стала християнкою в апостольські часи, була охрещена одним з учнів апостола Павла. Згодом вона навернула до християнської віри багато людей, а також своїх батьків. ЇЇ життя, яке вона повністю віддала на служіння Богові та задля цього вирішила залишитися дівицею, відзначилося ще й мучеництвом за віру. Хоч християни здавна вшановували св. Ірину, однак, про її життя немає достовірної інформації.

Старовинні життєписці оповідають, що св. Ірина жила наприкінці І - поч. ІІ століття, народилась у грецькому місті Мигдонії. Вона була донькою македонського князя. Батьки її були поганами. До хрещення св. Ірина називалася поганським ім'ям Пенелопа. Батько, будучи заможним князем, побудував для своєї дочки розкішний палац, де вона мешкала в оточенні багатьох слуг, рабів, вихователів та вчителів. Один з її вчителів - Апеліан - був християнином, він часто розповідав Пенелопі про Спасителя Христа, про християнське вчення і давав християнські настанови.

Минали роки і коли Пенелопа стала дорослою, батьки почали думати про її заміжжя. Саме в цей час Господь повністю змінив життя молодої дівчини. У її кімнаті з'явились три птахи: голуб з маслиновою гілкою, орел з вінком і ворон зі змією. ЇЇ наставник Апеліан пояснив, що це було знамення від Ісуса Христа і протлумачив це чудо. Голуб - означає доброчинність дівчини, мир, смирення, лагідність і цнотливість. Маслинова галузка свідчить про благодать Божу, отриману під час таїнства хрещення як нагороду від Господа. Змія, яку тримав ворон, - диявола, який буде приносити дівчині смуток, скорботи і гоніння. Апеліан зрозумів, що Господь бажає бачити її своєю дівицею, і їй доведеться перенести багато страждань за свого Небесного Нареченого. Після цього Пенелопа вирішила назавжди відректись свого поганського життя, відмовитись виходити заміж і все своє життя покласти на служіння Господу та поширення Його Євангелія. Вона охрестилася і взяла ім'я Ірина, що в перекладі з грецької означає "мир, благодення".

Після того св. Ірина почала переконувати своїх батьків прийняти християнство. Мати раділа, що її дочка стала християнкою, а батько вимагав, щоб Ірина поклонялась також і поганським божкам. Та коли св. Ірина відмовилась від цього, то розлючений батько наказав зв'язати дочку і кинути під ноги сполоханих коней. Однак коні не завдали їй жодної шкоди, вони відразу зупинились, але один з коней кинувся на батька св. Ірини і почав сильно топтати його, а зубами відірвав праву руку. Тоді дівчину розв'язали, і вона в присутності багатьох свідків ревно молилась за батька, який повністю зцілився. Свідки цього чуда - батько св. Ірини, а також багато інших осіб - відреклись від поганства, прийняли християнство і посвятили себе служінню Господу.

Св. Ірина далі невтомно проповідувала вчення Христового Євангелія. Та Седекій, новий правитель міста, заборонив їй проповідувати і поширювати християнство. Св. Ірина відмовилась виконувати його накази, і тоді правитель наказав кинути її в рів, який кишів отруйними зміями і скорпіонами. Та десять днів ніщо не могло завдати їй жодної шкоди. Таке чудо правитель розцінив як чарівництво і наказав розрізати св. Ірину пилою. Та пила ламалась одна за одною, і тільки від четвертої пили тіло покрилось кров'ю. Тоді Седекій з насмішкою сказав: "Де ж твій Бог, коли в Нього є сила, нехай допоможе тобі". Раптом здійнялась страшна буря, почалась сильна злива, багато поган увірували в Христа і повстали проти свого мучителя.

Твердість віри, непохитність і терпіння св. Ірини навернули до Христа багато людей у її місті, а також і далеко поза його межами. Ще якийсь час потому Свята Ірина несла людям мир Христа і Його науку. У місті Ефесі Господь відкрив їй, що наближається день її смерті. Св. Ірина в супроводі свого вчителя Апеліана та інших християн пішла за місто, де були гірські печери. Ознаменувавши себе хрестом, вона увійшла в одну з печер і після цього вхід закрили. Коли на четвертий день християни ввійшли в печеру, то тіла святої там не знайшли.

Джерело: http://christusimperat.org