Калиник, св.мч.

Святий мученик Калиник (III-IV), родом з Кілікії, з дитинства був вихований у християнській вірі. Переймаючись тим, що багато людей гине для вічності, поклоняючись ідолам, він пішов містами та селами проповідувати язичникам Ісуса Христа і Його вчення. Словом Божим він багатьох навертав в християнство.

У Галатійському місті Анкірі святий сповідник був затриманий і представлений на суд до правителя Сакердона, жорстокого гонителя християн. Правитель, погрожуючи муками і смертю, наказав Святому принести жертву ідолам, але він з безстрашністю заявив, що не боїться мук, так як усякий віруючий у Христа отримає від Нього силу у випробуваннях, а по смерті успадковує вічне блаженне життя.

Святого жорстоко били воловими жилами і залізними гребенями рвали тіло, але він переносив все з терпінням і спокоєм. Це привело в ще більшу лють Сакердона, і він наказав взути святого в чоботи з гострими цвяхами всередині і батогами гнати мученика в місто Гангр на спалення. Шлях був важким, і воїни, які супроводжували засудженого, знемогли від спраги. У відчаї вони стали просити святого, щоб він попросив у Господа рятівну воду. Незлобивий святий, зглянувшись над своїми мучителями, з допомогою Божою видобув з каменя чудове джерело. Здивовані воїни перейнялися співчуттям до свого рятівника і хотіли навіть відпустити його, але страх перед покаранням змусив їх повести мученика далі. У Гангрі святий Калиник, з радістю віддав подяку Господу, що дав йому мученицького вінця, сам увійшов у палаюче багаття і віддав душу Богові. Тіло його, що залишилося неушкодженим, віруючі з честю поховали.