Карло Борромео, св.

Карло Борромео походив з італійського дворянського роду Борромео і, як і кардинал Альтемпс, був племінником папи Пія IV. З 1554 вивчав право в Павії. Був призваний до Риму Пієм IV. У 1560 став кардиналом, в 1563 - архиєпископом Мілана.

Активно проводив у життя постанови Тридентського собору, в тому числі брав участь в розробці нового катехизму. Високо цінував богословські трактати Луїса де Гранади, клопотав перед папою про їх виправдання (вони були внесені в Індекс заборонених книг, 1559).

Беручи участь в реформі чинів і монастирів і боротьбі за моральне оновлення церкви, добивався суворої дисципліни. Під час епідемії чуми 1575-1578 дбав про вмираючих і здійснював обряди над померлими. У 1578 році заснував чин Облатів св. Амвросія. Взяв активну участь у розробці богослужбових книг Амвросіанского обряду. Боровся з протестантизмом у Швейцарії.

Йому було 47 років, коли він помер.

Він любив людей, але плодом його любові було не спів серенад при світлі місяця, не романтичні поеми. Він роздавав те, що отримував, годував бідняків, вуличним жінкам допомагав повернутися до нормального життя, піклувався про хворих, в тому числі і про хворих на чуму, хоча знав, чим йому це загрожує. Він, віддавав їм усе, що мав, анітрохи не турбуючись про себе. У його часи, як і зараз, багато хто, розмірковуючи про долю Церкви, хитали головами, кажучи, що вона повинна бути іншою, що необхідно провести реформи. Він же не чекав, поки це зроблять інші.

У 1602 був беатифікований, в 1610 - канонізований.