Катерина з Болонії OSC, св.

Свята ігуменя і діва (1413–1463) також відома як Катерина де'Вігрі.

Катерина де'Вігрі народилася 8 вересня 1413 року в патриціанській сім’ї Бенвенути Маммоліні та Джона де'Вігрі, доктора юридичних наук в університеті Падуї, що залишався на службі герцога Феррари, Миколи III д'Есте.

З десяти років всебічно освічена дівчина стала леді двору дочки князя Маргарити, виконуючи цю функцію аж до шлюбу принцеси 1427 року. Тоді, відкидаючи пропозиції вийти заміж, вирішила разом з іншими побожними дівчатами вступити до Третього чину св. Франциска. Вони жили в монастирі згідно з правилами св. Клари, а 1432 року склали обіти. У 1456 році св. Катерина стала настоятелькою нового монастиря у Болоньї, який був при церкві Божого Тіла.

Вона із запалом присвятила себе молитві та покаянню задля навернення грішників. Глибока покора, особлива побожність поєднувалися з даром чудотворення, пророцтва і одкровення.

Вона померла 9 березня 1463 року, тричі промовляючи ім'я Ісус. Її тіло поховали без труни, а після вісімнадцяти днів над її могилою відбувалися численні чудеса. Увесь цей час із землі виходив приємний запах, тому монахині попросили духівника про дозвіл на ексгумацію і поховання настоятельки в труні. Коли відкрили тіло св. Катерини, з нього доносився неземний запах, тому вирішили перенести її мощі в каплицю церкви. Вони є там і сьогодні.

Першу біографію св. Катерини написала бл. Ілюміната Бембі, а рукопис перебуває в архіві болонського монастиря.

У 1592 року її ім'я вписав у римський мартиролог Папа Климент VIII. Беатифікував Катерину Папа Климент XI 13 листопада 1703 року і канонізував 22 травня 1712 року під час свята Святої Трійці, після тривалого процесу дослідження справи. Канонізаційну буллу опублікував Папа Бенедикт XIII 1724 року.