Ви є тут

Климент I, папа, св

Климе́нт І — лат. Clemens Romanus I — (? — 97 (або 99,102) — четвертий папа римський, апостол з сімдесяти.

Якщо св. Іриней перший визначив догмат першості Римського Престолу, то св. Климент, Папа Римський, перший з наступників Петра підтвердив верховенство цього Апостольського Престолу і його владу над іншими Церквами актом, занесеним в літопис історії. Йдеться про послання його до Коринтської церкви.

Це було приблизно 30 років після смерті св. апостола Петра, між 93 і 96 роками. У християнській спільноті грецького міста Коринт панувала смута. Миряни привласнили собі право призначення служителів вівтаря. Безлад, який походив від цього радував язичників. Як тільки Климент, Папа Римський, дізнався, що відбувалося в Коринтській церкві, написав вірним цього міста чудове послання і, за словами св. Іринея, дуже значне. Св. Климент нагадує коринтянам, що церковна влада походить від Бога через Ісуса Христа, що злочинно повставати проти існуючої законної влади, і що лише священна єрархія може передавати владу в Церкві. Він засуджує призвідників смути і вимагає покори своїм словам. Це послання відрізняється тоном спокійної і впевненої в собі влади. Наприкінці послання св. Климент каже, що він посилає своїх легатів, на яких покладає обов'язок встановити порядок і мир, і повернутися до нього з благою про те звісткою.

Вся християнська громада вважала це послання св. Климента актом вселенського авторитету, що належить Римському Престолу, на якому лежав обов'язок дотримуватися чистоти віри і зберігати дисципліну у всій Церкві.

Подальше життя св. Климента мало відоме. Під час царювання Траяна він був вигнаний у Херсонес, де і продовжував апостольське служіння. Він був знову схоплений, засуджений і кинутий у море з якорем на шиї. Його рештки були поховані християнами, які були в тій області досить численними.

Близько 860 р. обидва слов'янські вчителі Кирило та Методій, перебуваючи в Херсонесі, розшукали мощі св. Климента і поклали їх там же в одну з церков, а потім в 867 році, коли вони вирушили до Риму для прохання у Папи благословення на проповідь у слов'янських землях, вони принесли йому в дар мощі св. Климента. Мощі  були віднесені до церкви, яка називається відтоді церквою св. Климента, де вони спочивають і до нині поруч з мощами св. Ігнатія Антіохійського.

Інша частина мощей св. Климента була перенесена пізніше в Київ у Десятинну церкву, де вони шанувалися до навали татар.