Ви є тут

Магніфікат

«Магніфікат» (з лат.«Magnificat [anima mea Dominum»] – «Величає [душа моя Господа»]) –  католицька та англіканська кантика на основі антифонів на текст хвалебної пісні Діви Марії за Благовіщенням з Євангелії від Луки (1, 46-55), що співається зазвичай на вечірній. Тому в древніх антифонаріях часто позначався як Євангеліє від Марії («Evangelium Mariae»), в римському Бревіарії, в суботніх вечірніх, «Магніфікат» названо «Кантики блаженної Діви Марії». У Літургії при першому слові «Магніфікат», як і в «Benedictus», робиться хресне знамення. Низка композиторів були натхненні музикою «Магніфікату» (Йоганн Себастьян Бах, Клавдія Монтеверді, Антоніо Вівальді, Йоганн Кунау, Ян Дісмас Зеленка, Чарльз Вілльерз Стенфорд, Сергій Рахманінов, Джон Руттер і Роберт Стедмен).

Текст цієї кантики записаний понад 50 мовами світу на зовнішній стіні монастиря Відвідування в Ейн-Каремі.

 Латинський текст «Вульгати»:

Magnificat anima mea Dominum; Et exultavit spiritus meus in Deo salutari meo, Quia respexit humilitatem ancillae suae; ecce enim ex hoc beatam me dicent omnes generationes.Quia fecit mihi magna qui potens est, et sanctum nomen ejus, Et misericordia ejus a progenie in progenies timentibus eum.Fecit potentiam brachio suo; Dispersit superbos mente cordis sui.Deposuit potentes de sede, et exaltavit humiles.Esurientes implevit bonis, et divites dimisit inanes.Sucepit Israel, puerum suum, recordatus misericordiae suae, Sicut locutus est ad patres nostros, Abraham et semeni ejus in saecula.

(Gloria Patri, et Filio, et Spiritui Sancto. Sicut erat in principio, et nunc, et semper, et in saecula saeculorum. Amen).

 Український  текст (переклад Хоменка):

«Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо Він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його ім'я. Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються його. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,  як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки».