Ви є тут

Михайло і Теодор Чернігівські, свв.

На початку 13 ст. народився київському князеві Всеволодові Чорному, одруженому з донькою Казимира Справедливого, син, що на св. Хрищенні одержав ім'я Михайло. Коли молодий князенко виріс на зрілого юнака, то одружився з княжною Оленою Романівною, сестрою Данила й Василька, галицько-володимирських князів.

Після нападу татар на Русь-Україну Михайло брав участь у нещаснім бою над Калкою (1222), а згодом став княжити в Чернігові. Є здогад, що в тому часі саме князь Михайло чернігівський, як тодішній володар Києва, а одночасно побожний і дбайливий про церковні справи, зайнявся обсадою опорожненої київської митрополії та настановив митрополитом Руси-України архиєпископа Петра Акеровича, ігумена монастиря св. Спаса на Берестовій під Києвом.

Щоб урятувати Чернігівщину для себе, самохіть чи поневолі, поїхав з поклоном до найсильнішого з своїх ворогів, татарина Батия. Але замість урятуватися, він попав у пащу лева, звідки не було вже для нього вороття. Батий пробував намовити Михайла, щоб він татарським звичаєм поклонився образам ханських предків і очистив себе переходом через огонь. Князь Михайло не хотів понизити святої християнської віри, тому відкинув татарську намову. Це припечатало його долю. Приятелі князя хотіли допомогти йому втекти з табору, та й це шляхетний князь відкинув, щоб цим не наразити своїх приятелів на пімсту Батия. Після цього татари взяли Михайла на муки, а вкінці, 20 вересня 1246 року, відрубали йому голову. Разом з князем Михайлом згинув мученицькою смертю й його вірний боярин Теодор.

Джерело: http://ugcc.org.ua