Ви є тут

Мілбурґа, св.

Бенедиктинська монахиня із Уенлоку.

Мілбурґа була донькою Меревала, короля Мерсії, та святої Ерменбурґи. Мала двох молодших сестер – св. Мільдріту та св. Мільдґіту. Трьох сестер пов’язували із трьома богословськими чеснотами: Мілбурґу з вірою, Мільдґіту з надією і Мільдріту з любов’ю.

Мілбурґу хотів взяти собі за жінку сусідній князь,  котрий вирішив добитись її навіть силою. Мілбурґа вирішила втікати через річку, і князь не зміг її наздогнати, бо дивом  річка стала настільки широкою і глибокою, що він не міг перейти її.

Мілбурґа вступила до бенедиктинського монастиря у Уенлоку. Згодом Мілбурґа стала настоятелькою цього монастиря.

Освіту отримала у Франції, відзначалася покорою. Відповідно до популярних розповідей про неї, мала дар зцілення і відновлювала зір сліпим. Організувала євангелізаційну і душпастирську опіку на півдні Шропширу.

Померла свята Мілбурґа 23 лютого 727 року.