Молитва вірних

МОЛИТВА ВІРНИХ (Oratio fidelium), загальна молитва (Oratio universalis) - змінна молитва за потреби Церкви і світу, в Месі Римського та Амвросіанського обрядів - завершальна  молитва Літургії слова.

Сягає  успадкованого ранніми християнами синагогального звичаю супроводжувати читання Св. Письма молитовними проханнями; про такого роду молитви свідчать Папа Климент I, Тертуліан,  Кипріан Карфагенський. Спочатку в них брали участь тільки хрещені (звідси назва), але I Нікейський собор (325) дозволив участь у них  катехуменів, що було підтверджено на Лаодикійському соборі (364). З римської богослужбової практики М.В. стала зникати з кінця V ст., коли прохання перемістилися на початок Божественної Літургії, звідки згодом зникли (їх рудимент зберігся у вигляді піснеспіву -  Kyrie eleison).

II Ватиканський Собор постановив відновити М.В. у месі «після Євангелія та проповіді, особливо по неділях та святах, щоб за участю народу підносилися прохання за святу Церкву, за владоможців, за обтяжених різними потребами, за всіх людей і за спасіння усього світу» (SC 53). Після літургійної реформи XX ст. М.В. настійно рекомендується на мессах за участю великої кількості вірних, хоча і не наказується як строго обов'язкова частина меси. М.В. складається із вступу, який вимовляє головуючий під час Служби, серії прохань, промовлених дияконом (їх можуть виголошувати також  клірики або миряни - один або кілька по черзі), на які, як правило, народ відповідає молитовними проголошеннями і які завершує молитва священика.

Зміст М.В. не визначається строго запропонованими текстами: у Римському месалі дається лише кілька зразків на різні літургічні періоди. У різних місцевих Церквах видаються власні збірники М.В., що пропонують варіанти на всі неділі 3-річного циклу і основні свята. Допускається також частково або повністю імпровізована М.В. Рекомендована послідовність прохань - за потреби Церкви; за керуючих мирськими справами і за спасіння всього світу; за тих, що зазнають різних випробувань; за місцеву громаду.

Аналогом М.В. у візантійському обряді є єктенія. Вид.: Молитва вірних. М., 1998.