Ви є тут

Мученики Сріємскі

Коли римський цісар Діоклетіян розпочав криваве переслідування християн у своєму царстві 303 року, римська провінція Панонія втішалася уже порівняно великою кількістю християн. Християнська віра проникла в усі суспільні прошарки. У Сісції (тепр Сісак в Хорватії), Сібалі (Вінковці, Хорватія), Мурсі (Осієк, Хорватія) та Смірніумі (Сріємска Мітровіца, Войводина) існували розвинуті єпархії, найбільшою з яких рахувалася єпархія у Смірніумі. Усі ці єпархії дали гідне свідчення віри. Але найбільше власне Смірніум.

Одним з перших віру в Христа своєю кров’ю посвідчив єпископ Смірніуму св. Іреней, а згодом і його диякон св. Деметрій (саме по цьому святому отримало свою назву сучасне місто Сріємська Мітровіца), також у тих часах свою віру мученичою смертю посвідчили сім християнських дівиць з Смірніуму, трибун легіону Урзіцин, садівник Сінерот, священик Монтан і його дружина Максима, лектор Гермоген. П’ятеро скульпторів, які відмовилися на наказ самого цісара Діоклетіяна виготовити скульптури поганських богів: Клавдій, Кастор, Симфоніян, Нікострат, Сипліцій. Через це їх живими закрили до олов’яних скринь і кинули в Дунай.

Наступного 304 року переслідування і далі тривало. Так на день, коли християни святкували Різдво, а погани свято непереможного сонця, за християнську віру живцем спалено мученицю Анастасію. Мощі Анастасії згодом були перенесені до Царгороду, згодом мощі святої опинилися в хорватському Задрі, де її почитають, як святу покровительку міста.

Акти мучеників говорять про кілька сот мучеників з часів діоклетіянового переслідування у Смірніумі.