Олена Рівноапостольна, св.

Народилася близько 255 р. Була дочкою шинкаря. Констанцій, майбутній імператор Костянтин I Хлор (помер в 306 р.) закохався в неї і вони одружилися. Від цього шлюбу  народився в 285 р. син, майбутній імператор Костянтин Великий. в 289 р. Олена під тиском Діоклетіана була відкинута і маленький Костянтин був взятий до імператорського двору.

В 306 р. під час походу на Британію військо проголосило Костянтина імператором і він забрав свою матір Олену до себе.

Після навернення сина Олена сама стала в 312 р. християнкою. Костянтин Великий оголосив свою матір у 327 р. Августиною (імператрицею) і її зображення наказав карбувати на монетах. Олена розгорнула активну благодійну діяльність, вона брала також вирішальну участь в будівництві численних церков.

Згідно з більш пізніми переказами, вона нібито побудувала Церкву фіванців в Кельні і храми в Ксантені та Бонні, а також перенесла реліквії Св.Матія і Св.Хітон в Трір.

Олена відома, перш за все, завдяки своїй паломницькій поїздці в Св.Землю (бл.324 р.) і легенді про віднайдення нею Хреста Господнього. Згідно з легендою, Олена знайшла в Єрусалимі в ямі 3 хрести і серед них справжній хрест Христа, який був виявлений через зцілення хворої жінки. Ця, вперше згадана Амвросієм і згодом пишно прикрашена, легенда сягає до Євсевія Кесарійського (помер в 339 р.) і до його хвалебних творів, присвячених імператору Костянтину, історична цінність яких, однак, повинна бути прийнята з великими застереженнями.

Згідно Chronicon Passchale, Хрест Христа був знайдений 14.9.320 р., а Олена померла в 330 р. в Нікомидії (нині Izmid, на схід Константинополя).

Зображувалася у візантійській іконографії разом з сином, між ними вінок, який вони обидвоє тримають. На Заході, особливо в XV ст.: в імператорській короні, з моделлю храму, хрестом і цвяхами (у зв'язку з приписуваним їй віднайдення Хреста) .