Григорій ІІ, Папа, св.

Святий Григорій II (лат. Gregorius; †11 лютого 731), вісімдесят дев'ятий папа Римський (19 травня 715—11 лютого 731), походив з римського роду Сабеліїв (нащадків племені самнітів).

Народився 669 року в Римі. При Папі Сергії I став субдияконом, бібліотекарем і економом (Sacellarius). У 709-11 роках (він був у цей час дияконом) супроводжував Папу Костянтина I в Константинополь для перемовин про визнання Константинопольського собору 691 року (Трулланського помісного Собору).

У 715 р. став наступником Костянтина I як Папа. Був доволі далекоглядним папою, мав своєрідну духовну спорідненість із Григорієм I. Реставрував у Римі базиліки і монастирі та реформував римську Літургію. У 716 році прийняв у лоно Церкви герцога Баварії Теодо. У 719 році доручив Боніфацію місіонерство в Німеччині, а в 722 році посвятив його в сан єпископа. Король лангобардів Liutprand, спонукуваний Григорієм, звільнив взяте в облогу Sutri (на північному заході від Риму) і подарував своє озброєння св. Петрові в Римі. При ньому об'єдналися лангобарди і римляни і захищали Папу від візантійського імператора і його екзарха (повноважного представника) у Равенні. Підтримував спочатку візантійського імператора Леона III, поки він своїми едиктами 726 р. і 730 р., спрямованими проти іконопочитання, не розв'язав іконоборство. Григорій II, навпаки, енергійно захищав іконопочитання. Він також незгоджувався з імператором Леоном III щодо важкого податкового тягаря в Сицилії.

Помер 11.02.731 р.