Ви є тут

Обрізання Господнє

Обрізання Господнє (грец. ή Περιτομή τοϋ Κυρίου, лат. Circumcisio Domini ) - Єванг. подія вчинення над Немовлям Ісусом юд. обряду обрізання, а також церк. свято на спогад цієї події.

Про обрізання Ісуса за Законом Мойсея на 8-й день після Його народження повідомляється тільки в Лк 2, 21; там же говориться про наречення Йому імені «Ісус» ( Мт. 1, 21).

З давнини церк. автори бачили в О.Г. знак входження Ісуса в потомство Авраама, в народ завіту обрізання Христового  (Кол. 2 , 11-13 ), яким є хрещення (пор. ККЦ 527).

Церк. святкування О.Г. на 8-й день після Різдва Христового, тобто 1 січня, відоме в Галлії вже з VI ст. В Іспанії щонайменше з VII ст. У Римі святкування 1 січня довгий час присвячувалося Діві Марії і не асоціювалося з О.Г., яке увійшло там у літургійну практику тільки в IX ст. У візант. календарях VIII -IX ст. на 1 січня припадали свято О.Г. (повна назва По плоті Обрізання Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа) і пам'ять св.Василія Великого; це поєднання понині зберігається в візант. традиції.

У Католицькій Церкві лат. обряду в ході літургійної реформи XX ст. вирішено було відновити стародавнє святкування 1 січня на честь таємниці богоматеринства Діви Марії і вивести з ужитку назву «О.Г.» стосовно до святкування цього дня; з 1969 у літург. календарі 1 січня стало днем святкування Пресв. Богородиці Марії (в той же час Єванг.Читання цього свята говорить про О.Г.) .

На Сході празник Обрізання став загальним десь у VІІІ-ІХ сторіччі, бо щойно з того часу візантійські календарі подають першого січня празник Обрізання і празник Василія Великого.