| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я
Окультизм (від лат. occultus - прихований, таємний ) - загальна назва вчень, які визнають існування в людині та космосі прихованих сил, доступних лише для посвячених осіб (їх називають «майстрами», «ангелами» і т.п.), які пройшли спеціальну психологічну підготовку. Практика окультизму характерна для магії, алхімії, астрології, різних форм пророкувань, ясновидіння, спіритизму, герметизму. Окультизм претендує на використання таємних сил природи, а часто і на контроль над ними.
У концептуальному плані окультизм пов'язаний з гілозоїзмом і пантеїзмом. Окультні вчення про загальні приховані зв'язки явищ та про людину як мікрокосм відіграли у XIV -XVI ст. важливу роль у розвитку спостережних та експериментальних методів (натурфілософія епохи Відродження).
Визначення окультизму в сучасному значенні вперше дав Еліфас Леві (1810-1875 ) близько 1870 р. Окультизм лежить в основі таких шкіл і напрямів як спіритизм, теософія, антропософія, езотеризм.
Сучасний окультизм - це «секуляризована езотерика», що поєднується з синкретичною релігійною практикою. Нерідко окультизму притаманні монізм і вчення про самозвільнення.
Будь-які форми окультизму, як і використання окультних методів відкидаються християнським вченням.
Окультизм не слід змішувати з християнською Містикою.