Ви є тут

Окультизм

Окультизм (від лат. occultus - прихований, таємний ) - загальна назва вчень, які визнають існування в людині та космосі прихованих сил, доступних лише для посвячених осіб (їх називають «майстрами», «ангелами» і т.п.), які пройшли спеціальну психологічну підготовку. Практика окультизму характерна для магії, алхімії, астрології, різних форм пророкувань, ясновидіння, спіритизму, герметизму. Окультизм претендує на використання таємних сил природи, а часто і на контроль над ними.

У концептуальному плані окультизм пов'язаний з гілозоїзмом і пантеїзмом. Окультні вчення про загальні приховані зв'язки явищ та про людину як мікрокосм відіграли у XIV -XVI ст. важливу роль у розвитку спостережних та експериментальних методів (натурфілософія епохи Відродження).

Визначення окультизму в сучасному значенні вперше дав Еліфас Леві (1810-1875 ) близько 1870 р. Окультизм лежить в основі таких шкіл і напрямів як спіритизм, теософія, антропософія, езотеризм.

Сучасний окультизм - це «секуляризована езотерика», що поєднується з синкретичною релігійною практикою. Нерідко окультизму притаманні монізм і вчення про самозвільнення.

Будь-які форми окультизму, як і використання окультних методів відкидаються християнським вченням.

Окультизм не слід змішувати з християнською Містикою.