Ви є тут

Олександр, Іван, Павло патріархи Константинопольські, свв.

Святі Олександр, Іван і Павло, Патріархи Константинопольські, жили в різний час, але всім їм довелося зіткнутися з діями єретиків, які спотворювали вчення Церкви.

Святий Олександр мав уже 73 роки, коли його вибрали царгородським патріархом. Однак він ще двадцять літ керував патріархатом у неспокійні часи єретика Арія, який заперечував божество Ісуса Христа. Олександр жертвенно працював над спасінням ввірених йому душ і навертав до Христової віри багатьох поган.

Якось під час диспуту між християнськими богословами і поганськими філософами Олександр запропонував язичникам вибрати з-поміж себе найученішого мужа. Коли той почав говорити, Олександр раптом звелів йому: "В ім'я Ісуса Христа наказую тобі замовкнути!". Після цих слів філософ не зміг промовити ні слова, аж поки Олександр дозволив йому говорити. Це Боже чудо справило на поган дуже велике враження. Представник патріарха Олександра брав участь у Вселенському Соборі 325 року в Нікеї. Закінчив Олександр своє праведне життя 340 року.

Разом з св. Олександром, наша Церква згадує в церковній богослужінні також двох інших патріархів, а саме Івана ІІІ і Павла IV.

Патріарх Іван народився в Азії, в місті Антіохії, і перед висвяченням на священика був адвокатом. Антіохійський патріарх вислав його, як свого представника, до Царгороду, де він незабаром став відомий як "вчений схоластик". Коли він видав збірку канонів церковного права, на нього звернув увагу цісар Юстиніян і 565 року покликав його на Царгородського патріарха. В час свого урядування він побільшив і перевірив свою збірку церковних канонів, додав до неї кілька розділів з цісарського цивільного права і цим приготував видання важливої книги церковних законів, що відома в Східній Церкві як "Номоканон". Св. патріарх Іван ІІІ помер 577 року.

В 780 році Царгородським патріархом став Павло IV Новий, що походив з грецького острова Саламіни. Коли цариця Ірина стала управителькою держави, патріарх Павло старався про віднову почитання св. ікон. Згодом він зрікся престолу і в 784 році пішов до монастиря. Аж до своєї смерті він заохочував єпископів Другого Вселенського Собору в Нікеї, щоб осудили іконоборчу єресь, що теж і сталося 787 року. Останні дні свого святого життя провів св. патріарх Павло серед постів і сердечних молитов.

Джерело: http://ugcc.org.ua