Ви є тут

Папська Римська археологічна академія

Папська Римська археологічна академія (Pontificia Accademia Romana di Archeologia) була заснована 4.10.1810 (у період наполеонівського панування в Італії) франц. бароном, філософом і політ. діячем Жозефом-Марі де Жерандо, великим шанувальником Риму і його пам'яток. Спочатку вона носила назву Вільна рим. археол. академія (Libera Accademia Romana di archeologia). Її першим президентом був видатний скульптор класицизму і знавець античного мистецтва Антоніо Канова. Після падіння імперії Наполеона I і відновлення Церковної держави академія була скасована, але в 1816 відновлена Папою Пієм VII (її знову очолив Канова).

Папа Пій VII, який виявляв інтерес до класичної давнини, в 1829 надав академії статус П.А.

Осн. область досліджень академії - антична археологія, однак вона займається також археологією древніх цивілізацій і Середньовіччя. Згідно зі статутом 1964р., до складу академії входять 140 членів (як італійці, так і вчені ін країн), 20 з яких є почесними академіками, 40 - дійсними (це вчені-археологи, які проживають у Римі), а 80 - членами-кореспондентами. Почесним президентом академії є Папа Римський, а кардиналом-протектором  державний секретар Ватикану. Керує роботою академії президент, якому допомагає академічна рада з 9 членів.

Резиденція академії знаходиться в Римі, в Палаццо делла Канчеллеріа.