Павла Апостола навернення, свято

25 січня Церква відзначає свято Навернення Апостола Павла.

Савло народився в Тарсі, в Кілікії (нині Туреччина) приблизно 5-10 років після Христа. Походив з єврейської родини, яка була дуже сильно прив’язана до юдейської традиції. Вони були рабами, але отримали волю. Савл успадкував після них римське громадянство. Вивчав ремесла - ткацтво полотна для наметів. Пізніше він прибув у Єрусалим, щоб вивчати Тору. Був учнем Гамалієла (Дії 22, 3). Прагнення охороняти релігійну традицію призвело до того, що у віці близько 25 років став затятим противником і гонителем Церкви. Брав участь в якості свідка у каменуванні святого Стефана. Близько 35 року з власної волі пішов з вірчими грамотами в Дамаск (Діян 9, 1; Гал 1, 15-16), щоб там переслідувати християн. Як повідомляють Діяння, біля воріт міста, «раптово осяяло його світло з неба. А коли він впав на землю і почув голос: «Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?» - «Хто ти, Господи?» ,- сказав він. А Він: «Я Ісус, якого ти переслідуєш. Встань і іди в город, там тобі скажуть, що маєш робити» (Дії 9, 3-6).

Після цієї несподіваної і дивної події він навернувся, прийняв хрещення і у Книзі Діянь Апостолів змінюється його ім'я на Павло.

Після трьох років перебування в Дамаску, а також короткого перебування в Єрусалимі здійснив три місіонерські подорожі: першу - в період 44-49 рр.: Кіпр-Галатія, разом з Варнавою і Марком; другу - 50-53 рр.: Філіппи-Салоніки-Верія-Ахайя-Коринт, разом із Силою і Тимотеєм; третю - в 53-58 рр.: Ефес-Македонія-Коринт-Єрусалим.

Святий Павло, званий Апостолом народів, є автором 13 листів християнських громад, включених до складу книг Нового Завіту.

У Палестині Павло був заарештований і був допитаний через прокураторів Фелікса і Феста. Два роки перебував у в'язниці в Кесарії. Коли звернувся про суд імператора, то був відправлений по морю в Рим. Два роки перебував у в'язниці в досить м'яких умовах. Звільнившись, він відправився в Ефес, до Іспанії (ймовірно, як каже Климент, "дійшов до межі Заходу", а так називали тоді територію Іберійського півострова) та на Крит. В Ефесі або в Троаді його заарештували вдруге (64 рік). У Римі очікував завершення процесу і вироку.

Помер мученицькою смертю через страту мечем у тому ж році, що і святий Апостол Петро (67 р.). В Римі в IV столітті останки Апостола Павла поклали в гробницю, над якою був побудований Собор святого Павла за Мурами. Є покровителем численних Орденів, Авіньйона, Берліна, Франкфурта-на-Майні, Познані, Риги, Риму, Сарагоси і моряків, місіонерів, ткачів.

В іконографії святий Павло зображується у довгій туніці. Його атрибутами є агнець, кінь, слонова кістка, свиток, меч.