Ви є тут

Пелагія Антіохійська, св.

Померла бл. 311; п'ятнадцятирічна мучениця з Антіохії. Історії про неї - це побожні легенди, що поклали початок цілій серії пізніх оповідань про Марину, Маргариту, Євфросинію, Євгенію та інших.

Найвідоміша історія про Пелагію танцівницю чи актрису в Антіохії. У той час, коли там зібрався синод, вона потрапила на очі єпископу святому Нонну Едеському (Nonnus) і привернула його увагу. Він сказав, «Ця дівчина - урок нам, єпископам. Вона більше піклується про свою красу, ніж ми про свої душі і про свою паству.»

На наступний день вона прийшла на його проповідь. Це спонукало її до покаяння і вона вирішила охреститися. Вона залишила своє майно Нонну, щоб він віддав його бідним і відправилася до Єрусалиму, переодягнена в чоловіче вбрання. Вона жила відлюдником в печері на горі Олівії, взявши ім'я Пелагія. Подальшек життя вона провела в аскезі й покаянні. Відома як «безбородий чернець».

Більш історична версія розповідає нам про те, що Пелагія була ученицею святого Луціана. Коли солдати прийшли схопити її, вона попросила переодягнутися. Під цим приводом вона піднялася до себе і кинулася з даху в спробі уникнути ганьби. Вона розбилася. Святий Іванн Златоуст написав на її честь дві проповіді, в яких прославляв її сміливість, якій він приписував божественне походження. Її ім'я також згадується в каноні святого Амбросія.