Рох, св.

Найімовірніше жив у 1350-1380 рр.., але відомості про нього дуже неточні і неповні. Син багатого торговця з Монтпельє, Рох (Рокко) став відлюдником і провів більшу частину свого життя, здійснюючи паломництва до святих місць. Фактів про нього відомо дуже мало, проте з його ім'ям пов'язано багато легенд.

Відомо, що він провів три роки в Римі. Розповідають, що він опинився в П'яченці під час епідемії чуми і заразився, але зумів видужати, сховавшись у лісах. За переказами, весь час, поки він хворів, собака приносив  йому їжу. Згідно з легендою, Рох після цього отримав чудесну здатність зцілювати чуму, і допоміг багатьом людям.

Різні версії життя святого Роха сходяться на тому, що він закінчив свої дні у в'язниці. Один з переказів говорить, що він в якийсь момент вирішив повернутися в рідний будинок в Монтпелье, і його рідний дядько кинув його в темницю, як самозванця. За іншою версією, його схопили і ув'язнили в Ломбардії, як таємного італійського шпигуна.

Святого Роха шанують як цілителя, в першу чергу, як заступника і потішителя під час масових епідемій.

Перші свідчення культу св.Роха з'являються в XV ст.