Русинська Греко-Католицька Церква

Русинська Греко-Католицька Церква – одна зі Східно-Католицьких Церков, що дотримуються візантійського обряду, тобто належить до Греко-Католицьких Церков. Історично Церква об'єднувала віруючих греко-католиків з русинів східно-слов'янської етнічної групи.

Історія

Батьківщиною русинів є частина території Карпат, розділена зараз між Україною, Словаччиною та Польщею. У IX столітті велика частина етнічної території русинів увійшла до складу Угорщини.

Датою створення Русинської Греко-Католицької Церкви вважається 24 квітня 1646 р., коли православний єпископ Мукачева та 63 православні священики-русини уклали Ужгородську унію і були прийняті в Католицьку Церкву зі збереженням візантійського обряду богослужіння. У 1664 році була укладена унія в Мукачеві, що приєднала до Русинської Церкви православне населення Закарпаття й угорської єпархії Хайдудорог. У 1713 році була укладена унія в Марамуреш (нині Румунія). До середини XVIII століття практично всі етнічні русини стали греко-католиками.

Незважаючи на те, що Русинська Греко-Католицька Церква мала свого єпископа, резиденція якого розташовувалася в Мукачеві, аж до 1771 р. він вважався вікарієм латинського єпископа міста Егер. У 1771 році Папа Климент XIV запровадив для русинської єпархії власне церковний устрій. У цей період церква складалася з 711 парафій. У 1775 році резиденцію глави церкви перенесли з Мукачева в Ужгород, за три роки відкрилася перша русинська греко-католицька семінарія. У 1787 році у складі єпархії виділили три вікаріати. У 1816 році Церква нараховувала 729 парафій і близько 560 тисяч віруючих.

Після закінчення Першої світової війни етнічну територію русинів передали Чехословаччині. Русинська Греко-Католицька Церква була реорганізована і розділена на дві єпархії – з центрами у Мукачевому та Прешові. Частина русинів перейшла у православ'я.

Після закінчення Другої світової війни велика частина території з русинським населенням перейшла до СРСР. Територія Прешівської єпархії (на якій існували анклави з русинським населенням) залишилася в Чехословаччині. В обох державах на русинів греко-католиків поширилися репресії, Церкву заборонили, а парафії насильно передали Православній Церкві. У Чехословаччині греко-католики вийшли з підпілля 1968 року, коли держава законодавчо дозволила греко-католицьке віросповідання, а на території СРСР аж до 1990 року Церква існувала лише в підпіллі. У цей період найбільш чисельною частиною Русинської Церкви були парафії в еміграції.

Масова еміграція русинів з Карпат почалася в XIX столітті. Найбільш масовим був їх від'їзд у США, де 1924 року для русинів греко-католиків заснували апостольський екзархат Піттсбурга. У 1963 році його перетворили на єпархію, а в 1969 році – на архиєпархію-митрополію. Тепер Русинська Церква в США складається з архиєпархії-митрополії Піттсбурга і трьох суффраганних єпархій – Парма, Пассаік і Ван Нуйс.

Русини-емігранти також проживають у Канаді, Великобританії та Австралії, де немає структур Русинської Греко-Католицької Церкви. Русини – католики візантійського обряду в цих країнах відвідують парафії Української Греко-Католицької Церкви.

У 1991 році відтворили Мукачівську русинську єпархію, що підкоряється безпосередньо Риму. Святий Престіл підтвердив статус двох русинських єпископів і двох вікаріїв, що раніше діяли в підпіллі. У 1995 році в Ужгороді знову відкрили семінарію. Прешівська єпархія, переважно словацька за населенням, залишилася в складі Словацької Греко-Католицької Церкви. У 1996 році створили незалежний русинський апостольський екзархат Чеської республіки.

Тепер етнічні русини – греко-католики, які живуть у Словаччині, належать, головним чином, до Словацької Греко-Католицької Церкви, в Угорщині –  Угорської Греко-Католицької Церкви, в Хорватії і Сербії (Воєводіна) – Хорватської Греко-Католицької Церкви. Частина етнічних русинів, які проживають на Україні, вважають себе приналежними не до Русинської, а до Української Греко-Католицької Церкви.

Сучасний стан

Русинська Греко-Католицька Церква складається з трьох незалежних частин – митрополія Піттсбурга в США, незалежна єпархія Мукачева на Україні та апостольський екзархат Чеської республіки.

За даними Annuario Pontificio, за 2007 рік у митрополії Піттсбурга та суффраганних американських єпархіях близько 96 тисяч віруючих, 220 парафій, 229 священиків. Мукачівська єпархія нараховує 374 тисячі членів, 371 парафію, 220 священиків. Апостольський екзархат Чехії нараховує 178 тисяч осіб, 25 парафій, 39 священиків. Всього русинів –  греко-католиків близько 650 тисяч осіб.

Пітсбурзьку Архиєпархію очолює з 2002 року Архиєпископ Безіл Мірон Шотт, цього ж року Мукачівською єпархією почав керувати єпископ Мілан Шашик. Апостольський екзарх Чехії з 2003 року – Ладіслав Гучко.

Літургійна мова – церковнослов'янська (в США також англійська).