Сикст III, Папа, св.

Святи́й Сикст III (лат. Sixtus; †18 серпня 440), сорок четвертий папа Римський (31 липня 432—18 серпня 432).

Як пресвітер в Римі він був ще за Папи Зосимові (417-418 рр..) прихильником лжеучителя Пелагія, поки, після обміну листами з Августином, не став його рішучим противником. 31.07.432 був обраний наступником Целестина І. Як Папа він виступав проти пелагіанізму і несторіанства (христологічна єресь). З іншої сторони, він підтримував прагнення до миру побожного, але слабкого східно-римського імператора Феодосія II в церковних суперечках між партією несторіанців Івана Антіохійського з Кирилом Олександрійським. В Іллірії він охороняв права апостольського вікаріату Фессалонік від Патріарха Прокла Константинопольського. У Римі він розвинув бурхливу будівельну діяльність (Базиліка Санта Марія Маджоре • баптистерій в Латерані, базиліка Св. Лаврентія та ін). Вже при ньому Лев I, диякон і його майбутній наступник, мав великий вплив. Помер 19.08.440 р.