Сиріцій, папа, св.

Святий Сирі́цій (лат. Siricius; †26 листопада 399), тридцять восьмий папа Римський (11 грудня 384—26 листопада 399), римлянин, син міщанина Тибурція. 

Після смерті Папи Дамасія, в грудні 384 р., був одноголосно обраний на Петровий Престіл. Єронім представляв його як надзвичайно добродушного чоловіка. Проте, як згодом виявилося, у своєму покликанні до управління Римською Катедрою, Папа Сиріцій був більш наполегливим, аніж його попередник – папа Дамасій. Якщо до того листи єпископів Риму мали вигляд братніх прохань і нагадувань, то відтепер вони набрали форм наказів, заборон або приписів. Турбуючись про благо всієї Церкви, він видавав генеральні декрети, які мали силу синодальних канонів. Саме в такому стилі Папа Сиріцій відповів єпископу Таррагони Гимерію: заборонив повторно хрестити новонавернених аріян (авт. – послідовників розкольника Арія), встановив дні для хрещення дорослих – Великдень і День П'ятидесятниці, пом'якшив правила покаяння, встановив вік з якого можна уділяти свячення. В 386 році канонами римського синоду, заборонив уділяти таїнство рукоположення одним єпископом, і без схвалення Святого Престолу, деталізував вимоги до положень, що стосуються целібату тощо. Єпископам Галлії також відповідає притаманним йому тоном канонічних приписів. Просунув справу Апостольського вікаріату у Солоніках (Солунь), і, таким чином тісно пов’язав з Римом східну Іллірію. Він засудив смертний вирок Присціліана і сприяв наверненню його послідовників. Помер 26 листопада 399 р. До римського Мартиролога зарахований лише у 1748 р.