Ви є тут

Собор Латеранський 1059р.

Латеранський собор 1059 р. −  синод Католицької Церкви, який скликав Папа Микола II 1059 року. На соборі прийняли низку декретів, що відділяли церковну владу від імператорського впливу. Єдиними виборцями Папи стали кардинали-єпископи, а не світські земельні магнати. За імператором же залишалося лише право затвердження Папи, обраного колегією кардиналів. Цей декрет вдаряв не тільки по правах феодалів, а й по імператорській владі.

Декрети повністю відділяли духовну владу від світської, але вони не відкидали симонію. Шлюбне життя духовенства засуджувалася як таке, що «суперечить основам віри». Від усіх присутніх Микола II зажадав не тільки виконання всіх декретів, а й клятвеної обіцянки боротися з одруженими священиками і з симоністами.

Пряме порушення імператорської влади, боротьба з реформою Церкви викликали повне заперечення декретів. Імператор Генріх IV скликав спеціальний синод у Базелі 1061 року, на якому оголосили, що декрети Латеранського собору не мають сили. Скликання синоду свідчить про підпорядкування імператору німецького духовенства.

переклад з "Католическая энциклопедия"