Теодозій Печерський, св.

Теодозій народився в м. Василеві (теперішній Васильків під Києвом) 1009 року, згідно з «Житієм Антонія Печерського», яке вміщено в друкованому Києво-Печерському патерику 1661 р. З початку ХХ ст. вважається, що Теодозій народився близько 1036 р.. М. Брайчевський датує народження Теодозія Печерського між 1035 та 1038 роками. Досі не існує єдиної думки щодо дати народження святого, як і щодо деяких інших подій на початковому етапі його життя. Ім'я, дане немовляті безпосередньо після народження або на сороковий день під час хрещення, залишається невідомим.

З ранніх років він виявив благочестивий настрій духу: щодня бував у храмі, старанно читав слово Боже, відрізнявся скромністю, смиренням... Дізнавшись, що в храмі іноді не служать літургію через нестачу просфор, він вирішив сам зайнятися цією справою - купував пшеницю, своїми руками молов і випечені просфори приносив до церкви.

За ці подвиги він терпів багато неприємностей від матері, яка гаряче його любила, але не співчувала його прагненням. Почувши одного разу в церкві слова Господні: "Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, недостойний Мене" (Мт. 10, 37), він зважився залишити і матір (батько вже помер), і рідне місто і з'явився в Київ до преподобного Антонія. "Бачиш чадо, - запитав його Антоній, - що печера моя скромна і тісна?" - "Сам Бог привів мене до тебе, - відповів Теодозій, - виконуватиму те, що ти мені накажеш".

Через чотири роки мати відшукала його і зі сльозами просила повернутися додому, але святий сам переконав її залишитися в Києві і прийняти монашество в обителі святителя Миколая на Аскольдовій могилі. Преподобний Теодозій трудився в обителі більше від інших і нерідко брав на себе частину праць братії. У спекотні ночі він оголював своє тіло і віддавав його в їжу комарам і мошкарі, кров текла по ньому, але святий терпляче займався рукоділлям і співав псалми. У храмі він був раніше інших і, ставши на місці, не сходив з нього до закінчення Богослужіння.

У 1054 році преподобний Теодозій був висвячений в сан єромонаха, а в 1057 році обраний ігуменом. Слава про його подвиги привернула безліч монахів в обитель, в якій він побудував нову церкву і келії та ввів студитський монаший статут, списаний, за його дорученням, в Константинополі.

Великі князі, особливо князь Ізяслав, любили насолоджуватися духовною бесідою преподобного Теодозія. Святий не боявся викривати сильних світу цього. Незаконно засуджені завжди знаходили в ньому оборонця, а судді переглядали справи на прохання шанованого всіма ігумена. Заздалегідь передбачивши свою смерть, преподобний Теодозій мирно відійшов до Господа в 1074 році. Він був похований у викопаній ним печері, в якій усамітнювався під час посту. Мощі подвижника були знайдені нетлінними в 1091 році. До лику святих преподобний Теодозій був зарахований в 1108 році. З творів преподобного Теодозія до нас дійшли 6 повчань, 2 послання до великого князя Ізяслава і молитва за всіх християн. Житіє преподобного Теодозія складено преподобним Нестором Літописцем.