Ви є тут

Тит Брандсма, бл.

Тит Брандсма (Анно Сіард Брандсма – нар. 23 лютого 1881 року в Фрісландії, помер 26 липня 1942 в Дахау) – голландський монах, філософ, викладач, журналіст, перекладач, духовний батько голландських журналістів, церковний помічник тогочасних видань у Нідерландах, блаженний Католицької Церкви.

Народився у сім'ї Тита Брандсма і Tітсі Посма, які вирощували худобу. В одинадцять років вступив у Францисканську семінарію в Meгені. Через поганий стан здоров'я і суворе правило релігійного життя він переїхав до абатства кармелітів в Буксмірі (1898), заснованого в 1652 році в провінції Північний Брабант. Взяв собі ім’я свого батька Тита і прийняв монаший стан (1899). У 1905 році його висвятили на священика.

Навчався в Папському Григоріанському університеті, де отримав докторський ступінь з філософії (1909). Він був професором філософії в Університетах Осс і Неймеген (1923), і в 1923/1924 навчальному році був ректором останнього з них. Заснував католицьку публічну бібліотеку і марійський журнал, якого був головним редактором.

Відкрито виступав (з 1934) проти фашизму і нацистської ідеології. Під час Другої світової війни, після окупації Нідерландів Німеччиною (1940) виступив проти антиєврейських правил.

У січні 1942 року Тита Брандсма заарештували, спочатку переводили з в'язниці у в'язницю, а потім – в концентраційний табір у Дахау (квітень 1942). Для того, щоб зламати його моральний опір проти нацистів, його катували, жорстоко поводились з ним і змушували до каторжних робіт. Коли він вибився з сил, його перевели в лікарню у таборі, де йому дали ін'єкцію отрути (фенолу), а тіло спалили в крематорії.

Тита зарахував до лику блаженних Папа Іван Павло II 3 листопада 1985 року.

У 2005 році жителі Неймегена визнали Тита Брандсма найвеличнішою постаттю з усіх людей, що жили в цьому місті, і назвали церкву на його честь. У Болсварді є музей його імені. Триває процес його канонізації.