Ви є тут

Три царі: Гаспар, Мальхіор, Балтазар

Три царі – мудреці (волхви), які, згідно з Св. ​​Письмом,прийшли зі Сходу в Вифлеєм, щоб вклонитися Дитяткові Ісусу Христу.

Про народження Ісуса Христа мудреці дізналися по появі на небі Його зірки (Мт 2, 1-12). Юдейський цар Ірод Великий відправив їх до Вифлеєму, де, згідно з старозавітніми пророцтвами (пор. Мих 5, 1-3), повинен був з'явитися на світ Месія. Ведені зіркою, мудреці знайшли Дитятко Ісуса, Якому вклонились і принесли дари: золото, ладан і миро. Євангеліє не згадує ні кількість, ні імена, ні етнічну приналежність царів, але зрозуміло, що це були не юдеї.

Починаючи з Тертуліана, що опирався на старозавітні пророцтва про поклоніння «царів Аравії і Сави» месіанському царю Ізраїля (Пс. 72, 10.15; Іс. 60, 3.6), в мудрецях стали бачити аравійських царів (так вважали Цезарій Арелатський, Ізидор Севільський). Поряд з переданням про арабське походження мудреців, набула поширення версія про їх приналежність до персько-месопотамського ареалу (такої точки зору дотримувалися Климент Олександрійський, Оріген, Іван Золотоустий, Єфрем Сирін).

Вперше кількість мудреців – 3 зустрічається в Орігена, який встановив його, виходячи з відповідності між кількістю мудреців і принесених ними дарів. Відомості про імена мудреців Гаспар, Мальхіор і Бальтазар – з'являються лише в IX ст. і носять легендарний характер. Свято Трьох царів-мудреців не внесене до загального літургічного календаря Католицької Церкви. Як місцеве свято воно  відзначається 24 липня тільки в Кельні, в соборі якого знаходяться, згідно з народним переданням, мощі мудреців. Збереглися свідчення, що в IV ст. мощі мудреців були перенесені з Персії до Константинополя, потім – в Мілан, а в 1164 імп. Фрідріх Барбаросса переніс їх в Кельн. У Середні віки в свято Богоявлення стали влаштовувати  містерії, які представляють поклоніння мудреців. Згодом традиція народного вшанування мудреців виявилася тісно пов'язана з торжеством Богоявління (6 січня), яке в деяких країнах також носить назву свята Трьох мудреців (волхвів) або Трьох царів.

Поклоніння мудреців – один з найпопулярніших сюжетів християнської іконографії. Найдавніше  зображення його на фресках І-ої пол. II ст. в катакомбах Св. Прискилли в Римі. Серед найвідоміших художніх інтерпретацій цього сюжету – мозаїка VI ст. в церкві Св. Аполлінарія в Равенні, роботи Т. і А. Гадді (XIV ст., церква Санта Кроче, Флоренція), Беато Анджеліко (XV ст., музей Св. Марка, Флоренція), Філіппіно Ліппі (XV ст., Національна галерея, Лондон), П. Веронезе (XVI ст., Національна галерея, Лондон), П. Рубенса (XVII ст., Королівський музей, Брюссель).