Учитель Церкви

Doctor ecclesiae, почесна назва, яку Церква надає видатним і святим християнським богословам. Православна церква вшановує як «вселенських учителів» Василя Великого, Григорія Ниського та Івана Золотоустого. Католицька Церква вважає Вчителями Церкви, окрім трьох вищезгаданих святителів, ще й Атаназія Олександрійського і кількох західних богословів: Амвросія Медіоланського, Августина Гіппонського, Григорія Великого і Ієроніма. З роками до цього списку увійшли понад 20 теологів; серед них Альберт Великий, Альфонсо Лігуорі, Ансельм Кентерберійський, Антоній Падуанський, Бєда Високоповажний, Бернар Клервоський, Бонавентура, Кирило Олександрійський, Кирило Єрусалимський, Єфрем Сирин, Франциск Сальський, Іларій Піктавійський, Ісидор Севільський, Іван Дамаскін, Хуан де ла Крус, Лаврентій Бріндізійскій, Лев Великий, Петро Канізій, Петро Хризолог, Петро Даміані, Роберто Белларміно і Тома Аквінський.

У 1970 Папа Павло VI вперше присвоїв цей титул жінкам – Катерині Сієнській і Терезі Авільській.

В 1997 р. папа Іван Павло II проголосив Вчителем церкви Терезу з Лізье.

7 жовтня 2012 р. Бенедикт XVI проголосив Вчителями Церкви святого Івана Авільського і святу Хільдегарду Бінгенську. З того дня цей особливий титул носить 35 чоловіків і жінок.