Ви є тут

Урбан ІІ, папа блж.

Народився  близько 1035 р. в  Шатійон-сюр-Марн, помер 29 липня 1099 року в Римі. Світське ім’я – Отто де Лажері. Був папою від 12 березня 1088 р. до 29 липня 1099 р. Блаженний Католицької Церкви.

Урбан походив з французької шляхетної родини, навчався у катедральній школі в Реймсі, де його вчителем був св. Бруно Кельнський, засновник Чину картезіанців.

Отто де Лажері став каноніком і архидияконом катедри у Реймсі, близько 1068 року вступив до чину бенедиктинців (монастир в Клюні). Там виконував функцію пріора. До Риму був висланий на запрошення Папи Григорія VII, був близьким радником папи в питаннях реформи Церкви.

У 1080 році був іменований кардиналом-єпископом Остії, а у 1082-1085 був легатом у Франції та Німеччині (у 1083 р. короткий період відбув ув’язнення за наказом Генріха IV). Координував посідання вакантних єпископських столиць в Саксонії духовенством, вірним Григорію VII, а також провадив синод в Кведлінбургу, на якому викляли антипапу Климента ІІІ та його послідовників.

До Риму з місії легата повернувся у 1085 році, вже після смерти Григорія VII і вибору його наступника Віктора ІІІ. Спочатку не був прихильником цього вибору, однак потім визнав його законним папою. Після смерті Віктора (1087) вибір нового папи не міг відбуватися в Римі, оскільки його окупував антипапа Климент.  12 березня 1088 р. в Террачині папою обрали Отто де Лажері, котрий прийняв ім’я Урбан ІІ.

Понтифікат
В 1089 році Урбан провів синод у Мелфі, на якому підтримав постанови свого попередника стосовно симонії та одруження священиків. Оголосив про створення Римської Курії, організованої за зразком королівського двору, а також підніс значення Колегії кардиналів. Його діяльність була, однак, набагато обережніша, ніж Григорія VII, оскільки позиція папи була на той час слабкою, з огляду на правління антипапи Климентія ІІІ. Григоріанські реформатори виступили проти таких методів, однак це лише посилило позицію папства. Того ж року Климентій ІІІ провів синод, на якому екскомунікував Урбана. Через рік Урбан приїхав до Риму і відбув урочистий інгрес. Однак згодом через втручання Генріха IV був змушений знову покинути місто і переховуватись у Норманів. Коли в 1093 р. проти Генріха виступив його син, папа зміг безпечно повернутись до Риму.

На синоді в П’яченці 1095 року відновив екскомуніку Климентія. 27 листопада 1095 р. на синоді в Клермонті оголосив гасло святої війни «Цього хоче Бог», і таким чином започаткував хрестові походи. Під час цього синоду був також виданий декрет «Treuga Dei». У зв’язку із участю в хрестових походах, усі їх учасники мали отримати повний відпуст. Хрестоносці здобули Єрусалим 15 липня 1099 року; папа помер через два тижні після цього, а вістка про успіхи хрестового походу не встигла до нього дійти.

Урбана ІІ беатифікував 14 липня 1881 року Папа Лев ХІІІ. Його літургійний спомин в Католицькій Церкві припадає на 29 липня.