Ви є тут

Василій Амасійський, св.

Священномученик Василій, єпископ Амасійський, жив на початку IV століття в Понтійському місті Амасії. Він підтримував і втішав християн, які страждали від гонінь язичників. У той час Східною частиною Римської імперії правив Лікиній (312-324), зять святого рівноапостольного царя Костянтина Великого (306-337; пам'ять 21 травня). Лікиній лицемірно підписав його «Указ про віротерпимість» (313), який дозволяв вільне сповідування християнства, але в душі ненавидів християн і продовжував їх переслідувати, повернувшись до язичництва.

Лікиній загорівся пристрастю до служниці своєї дружини Констанції, праведної діви Глафіри. Свята діва розповіла про це цариці і просила захисту. Переодягнувши праведну Глафіру в чоловічий одяг і забезпечивши грошима, цариця Констанція вивезла її з міста в супроводі відданих слуг. Імператору сказали, що служниця збожеволіла і лежить при смерті. Праведна Глафіра на шляху до Вірменії зупинилася в місті Амасії, де місцевий єпископ, святий Василій, надав їй притулок.

У той час святий будував у місті храм. Праведна Глафіра передала на його будівництво всі гроші, отримані від Констанції, і в листі до цариці просила передати ще кошти на закінчення храму. Цариця виконала її прохання. Але лист праведної Глафіри потрапив до імператора. Розгніваний Лікиній зажадав від правителя Амасії випровадити до нього святого і служницю. Праведна Глафіра померла (+322), перш ніж наказ дійшов до Амасії. Святого Василія направили до імператора. За ним пішли два диякони, Парфеній і Фестим, які оселилися поблизу темниці, куди ув’язнили святого.

Благочестивий християнин Елпідіфор підкупив тюремників і щоночі разом з Парфенієм і Фестімом відвідував святого. Напередодні дня суду святий, як зазвичай, співав псалми і слова «спочину я на кінці моря, - то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!» (Пс. 138, 9-10) тричі проспівав зі сльозами. Диякони засумнівалися, чи не злякався святий майбутніх мук, але він заспокоїв їх.

На суді святий Василій рішуче відкинув пропозицію імператора стати верховним жрецем і був засуджений до смерті. Елпідіфор грошима задобрив воїнів, і вони дозволили святому помолитися і поговорити з друзями перед стратою. Після цього святий сказав катові: «Друже, роби, що тобі наказано», - і спокійно встав під удар меча.

Мощі святого Василія були перевезені в Амасію і поховані в побудованому ним храмі.