Вероніка, св.

Свята Вероніка, в християнських переказах благочестива юдейка, яка супроводжувала Христа на його шляху на Голготу і дала йому, котрий знемагав під вагою хреста, якого ніс на плечах, лляну хустку, щоб він міг витерти з обличчя кров і піт.

Лик Ісуса закарбувався на хустці.

«Хустка Вероніки», що вважається справжньою, зберігається в соборі св. Петра в Римі. Існує ряд переказів, покликаних надати образу св. Вероніки історичні риси. За однією з легенд, згодом вона проповідувала християнство на півдні Галлії. В інших легендах її називають грецькою царівною або ототожнюють з Мартою, сестрою Лазаря. В Італії існувала легенда, згідно з якою вона зцілила імператора Тіберія за допомогою своєї  хустки  з нерукотворним образом Спасителя. Припускають, що ім'я Вероніки являє собою спотворене лат. vera icon («справжній образ») - так називали «хустку Вероніки», відрізняючи її від інших образів Христа.

Вперше розповідь про св. Вероніку з'являється в апокрифічних Діяннях Пилата, що відносяться до IV або V ст.

Милосердний вчинок  Вероніки згадується під час шостої  стації на Хресній дорозі.