Євпраксія, св.

Преподобна Євпраксія була дочкою Константинопольського вельможі Антігона, родича святого благовірного царя Феодосія Великого (379-395).

Антігон і його дружина Євпраксія були благочестиві і роздавали незаможним щедру милостиню. У них народилася дочка, яку назвали також Євпраксією. Антігон незабаром помер. Мати пішла з царського двору і разом з дочкою вирушила до Єгипту під приводом огляду своїх володінь. Там поблизу Фіваїди був жіночий монастир з суворим статутом. Життя черниць привернуло благочестиву вдову. Вона захотіла допомогти цій обителі, але ігуменя Феодула відмовилася і сказала, що черниці цілком присвятили себе Богові і не бажають придбання ніяких земних багатств. Ігуменя погодилася прийняти тільки свічки, кадило і масло.

Маленькій Євпраксії в цей час виповнилося сім років. Вона полюбила чернечий уклад і вирішила залишитися в обителі. Благочестива мати не перешкоджала її бажанням. Залишаючи дочку в обителі, Євпраксія просила дівчинку бути смиренною, ніколи не думати про своє шляхетне походження, служити Богові і сестрам з ретельністю. Незабаром мати померла. Дізнавшись про її кончину, цар Феодосій послав святій Євпраксії молодшій лист, в якому нагадував їй, що в п'ятирічному віці батьки заручили її синові одного сенатора і він бажає, щоб вона виконала дану батьками обіцянку. У листі-відповіді свята Євпраксія писала цареві, що вже вступила в число наречених Христових і просить царя розпорядитися її маєтками, роздавши їх на користь Церкві і потребуючим.

Свята Євпраксія з віком все більше посилювала свої подвиги. Спочатку вона вживала їжу один раз на день, потім через два - три дні і більше і, нарешті, раз на тиждень. Піст вона з'єднувала з виконанням усіх монастирських послухів: смиренно трудилася на кухні, мила посуд, підмітала приміщення і служила сестрам з ретельністю і любов'ю. Сестри любили смиренну святу Євпраксію. Але одна з них заздрила їй і всі її подвиги пояснювала бажанням прославитися. Сестра стала докучати їй і докоряти, але свята діва не перечила їй, а смиренно просила вибачення.

Багато бід заподіював святій і ворог роду людського.

За подвиги Господь удостоїв святу Євпраксію дару чудес: за її молитвами зцілився глухонімий і розслаблена дитина, звільнилася від недуги біснувата жінка. У монастир стали приносити хворих для зцілення. Свята діва ще більш впокорилася, вважаючи себе останньою з усіх сестер. Перед кончиною святої Євпраксії ігумені було видіння. Свята діва була приведена на небеса і поклонялася сидячому на Престолі Царю, оточеному святими Ангелами, а Пречиста Діва показала святій Євпраксії світлу обитель і сказала їй, що вона приготована для неї і що вона через 10 днів увійде в цю обитель.

Ігуменя і сестри гірко плакали, не бажаючи розлучатися зі святою Євпраксією. Сама ж свята, дізнавшись про видіння, плакала про те, що вона не готова для переходу у вічність, і просила ігуменю упросити Господа залишити їй життя хоча б на один рік для покаяння. Ігуменя втішала святу Євпраксію і говорила, що Господь удостоїть її Своєї великої милості. Раптово свята Євпраксія відчула себе погано і незабаром мирно померла у віці тридцяти років († 413).