Ортодоксія

Ортодоксія (грец. ορθοδοξία, від грец. Ορθός - «правильний» і δόξα - «думка, слава»; лат. Orthodoxia), правовірність − вірування або вчення, визнані Церквою такими, що засновані на Божественному Одкровенні.

У творах грецьких Отців Церкви термін ортодоксія використовується для позначення «здорового» віровчення, тобто такого, що знаходиться у згоді зі Святим Письмом. Слово ортодоксія не зустрічається в Новому Завіті, проте там можна знайти близькі до нього поняття, насамперед у посланнях апостола Павла, у випадках, коли підкреслюється відмінність між «здоровим» і помилковим вченням (1Тим.1, 10; 2Тим 4, 3; Тит 1, 9; 2, 1), а також коли йдеться про засудження лжепророків, що пророчать пришестя «іншого Христа», який відрізняється від Христа, Якого проповідують апостоли (див. 1Тим 1, 3-7; 2Тим 3, 1-9; 4, 1-5).

Поняття «ортодоксія» увійшло в термінологію Церкви в період тринітарних і христологічних суперечок IV-V ст. і вказувало на традиційне і загальне вчення Церкви в тому вигляді, в якому воно було передано апостолами і їх учнями та послідовниками. Термін orthodoxus зустрічається вже в посланнях Папи  Дамаса I.

Як правило, ортодоксальними спочатку називали Церкви, що перебували у спілкуванні з Римом, на противагу прихильникам нестеріанства і  монофізитства, які розірвали церковне спілкування.

Із закінченням кризи, викликаної іконоборством, в 843 році на Сході було введено свято ортодоксія («торжество православ'я») в першу неділю Великого посту; в Синодикон, який читався в цей день, хвали православним вчителям і святим поєднувалися з анатемами на адресу єретиків. Поширене на Сході трактування поняття ортодоксія, яке пов'язує її з «правильним воздаянням слави» ( пор. рос. кальку слова ортодоксія − «православ'я»), тобто правильним виконанням обрядів, говорить про те, наскільки сильним у Східних Церквах є вплив літургії на віровчення.

Кожна християнська Церква (або церковна спільнота) встановлює свої кордони ортодоксії, тобто умови, що визначають приналежність віруючих до цієї Церкви. Відмова віруючого від дотримання якихось цих умов автоматично веде його до розриву з цією Церквою; в цьому випадку говорять, що людина сповідує гетеродоксальне віровчення (єресь).